Написати лист алі як треба себе гарно вести

Перебуваючи в армії, я бачу навколо себе багато рабів. Не фактичних рабів, зрозуміло, а тих, хто психологічно є рабом, не вільною людиною.І я навіть розумію їхню мотивацію. Рабам не треба думати самим, що робити, за них думає хазяїн. Рабів не лякає завтрашній день - вони не загадують на майбутнє і не мають планів, бо плани є тільки у хазяїна. І раби не відповідають за власні дії, вся реальна відповідальність, знову ж-таки, лежить на хазяїні.Панове, це насправді дуже страшно - бачити їх в такій кількості навколо себе. Нібито люди як люди, але не варто покладатися на них.Для раба в тому, що він не виконує обіцянок, не діє за заздалегідь погодженим порядком, всіх підводить, винен Порошенко, Путін, Обама, марсіани, тільки не він! А він "найнещасніша людина, його всі гноблять", і тому він п'є горілку. І навіть бити його особливого сенсу немає, бо він не сприймає це биття як відповідальність за власні вчинки, а лише як чергове "несправедливе гноблення його, бідолашного".Як правило, ці люди все життя проробили найманими працівниками на якомусь великому заводі, без намагань бодай чогось добитися. Насправді тут, в армії, ті, кому я довіряю, як правило, виявляються власниками бізнесу типу невеличких СТО чи водіїв з власною вантажівкою.Раби не відповідають за власні дії, вся реальна відповідальність лежить на хазяїніНе всі, кому я тут довіряю, є підприємцями, але всім підприємцям я довіряю. У нас можуть бути конфлікти і непорозуміння, навіть ворожнеча, але вони не раби. Вони суб'єкти, а не об'єкти. Прикро, що їх небагато.І, до речі, поки я це писав, я спіймав себе на тому, що всередині мене також сидить раб. Він бажає скинути з мене відповідальність за моє життя, і його голос особливо добре чутно, коли ти в черговий раз намагаєшся щось змінити навколо себе і вкотре впираєшся в стінку.

Без почуття національної гідності не можна бути справжнім громадянином своєї держави. Коли відчуваєш гордість і розуміння того, що ти громадянин, частка великої держави, Батьківщини, відчуття того, що твої зусилля і наміри ідуть на благо державі називається національною гідністю, патріотизмом. Якщо ж не має такого почуття, то не можна вважати себе справжнім громадянинлом, цей статус буде лише формальним.А зрадники держави взагалі не мають національної гідності. У багатьох країнах таких нелюдів жорстоко карали. Смертна кара зрадників існувала і серед козаків.Гідність - це вміння шанувати себе і тих, кого любиш. Людина з почуттям гідності ніколи не опуститься до зрадництва, варварства, обману, криміналу. Гідно відноситись до інших означає поважати людей, не зважаючи на національність, стать, матеріальний стан, становище у суспільстві.Відчуття гідності має бути в кожної людини, інакше людство поділиться на вовків і телят. Вовки житимуть шляхом варварства, обману і крадіжки, бо втратять гідне відношення, а телятами стануть їхні жертви, що втратять власну гідність. Тобто людина перетвориться на звіра, втратить моральність. Отже можна цілковить сказати, що гідність - стрижень моральності людини.

-Привіт Оленко!
-Привіт Діма, я сьогодні була в кінотеатрі і бачила чудовий фільм.
- Я теж недавно був там і нарещі побачив найдовгоочікуваніший фільм року.- Як називається фільм?
"Єдина посмішка в світі", а твій?
-А мій "Форсаж" я так довго йог чекав.
-Це бойовик?, не люблю такі, вони мені не по душі.
-О, а коли це мелодрама найкращий фільм? як взагалі можна таке дивитись?
-А ніби стрілялки чи машинки краще?
-Ну звісно, ти ніби сам переносишся в той світ, всі ці гонки і стрілянина це..., дівчиська не зрозуміють.
-Е ні мелодрама краще, коли ти слідкуєш за всіма героями, за всіма подіями, у них завжди така сильна любов...
-О давай без подробиць, мені цього хватає по горло
-Ти напевно правий, кожен
свій по своєму цікавий, можливо я і перегляну твій фільм, та зараз мені потрібно бігти, бувай
-Бувай!