Визначити двоскладнi речення, а потiм -односкладнi означено-особовi, зробiть фонетичний розбiр видiленого слова: запалай, мій вогнику крилатий, полум'ям привітним і незлим , сосновий бiр перебираэ струни.дорога гадюкою звивалася вздовж потоку.сьогоднi маэмо по правдi жить! любiть украiну у снi й наяву, вишневу свою украiну.дзвенить у зорях небо чисте.стоять дерева в тихiм забуттi, вiд яблук аж гiлля схилили.

Двоскладні: Сосновий бiр перебирає струни. Дорога гадюкою звивалася вздовж потоку.Любiть украiну у снi й наяву,вишневу свою Украiну.Дзвенить у зорях небо чисте.Стоять дерева в тихiм забуттi,вiд яблук аж гiлля схилили.
Односкладні означено-особові: Запалай, мій вогнику крилатий, полумям привітним і незлим. Сьогоднi маємо по правдi жить!
Вот, а какое слово разобрать?

     Жила в одному лісі мудра тітонька Сова. Була вона дуже розумна і мала відповіді на усі питання.           
   А було в тому лісі багато звірят, які не вміли ні читати, ні писати. От тітонька Сова і вирішила відкрити лісову школу та запросити усіх бажаючих вчитися.   
   На перший урок прийшли зайчик Хвалько і лисичка Хитрунка. Ведмедик Тимко проспав, але швидко зібрався і побіг на навчання. Школярі  уважно слухали вчителя і не пустували.
     Ще не в усі куточки лісу поширилась новина про школу. Але учнів у тітоньки Сови більшало з кожним днем. Усі поспішали отримати знання.

Використані близькокориневі слова:
лісі, лісову, лісу;
школу, школярі;
вчитися, навчання, вчителя.

Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, тобто про нашу зовнішню и політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли «вигідно зреалізувати», — тієї ж ліквідації атомної зброї, яка (ліквідація)ніяк не покращила наше життя

Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. «Росія чи Європа?» — незважаючи на гучні декларації й обіцянки, це питання ніяк не втратило своєї гостроти, і «2003 рік — рік Росії в Україні» — чергове тому підтвердження.

Ще однією серйозною проблемою є ставлення до «новоспеченого» американського імперіалізму.

Культурна, економічна, політична й. нарешті, військова експансія — ось шлях «насильницької демократизації світу» в її новоамериканському варіанті, Падіння Іраку показало безперспективність відкритого й самотнього опору цьому дволикому монстрові. Можливо, всесвітній рух антиглобалістів накреслить форми обстоювання власного курсу кожної держави.

Що ж до нашого статусу в європейському товаристві й можливості вступу до Євросоюзу, то цей статус доволі низький. По-перше, ніхто нас у Європі не чекає. Як кажуть, «менше народу…» По-друге, вкотре проти нас спрацьовує нерішучість у реформах і намаганні «догодити всім». Непрозорість економіки, недосконалість законодавства, корумпованість чиновницького апарату відлякують членів іноземних експертних та інвестиційних комісій.

Є й позитивні досягнення. За роки незалежності нас нарешті стали сприймати як окрему державу, а не частину Росії Поволі зростає інтерес до специфіки України, її культури й історії. Діаспора стала повноцінною частиною материкової України й відіграє певну роль у формуванні позитивної світової позиції щодо нашої держави.

Яким я уявляю собі майбутнє України? Якщо ми, українці, не змінимося, — не дуже обнадійливим. Ми самі — головна й принципова перешкода на шляху до власного щастя.