Скласти речення зі словом каміння, вороння (ворони), колосся

Люблю роздивлятись каміння на березі річки.
Кажуть, що ворони літають на дощ.
Колосся на пшениці вже пожовтіло.

З гнізда виліз маленький горобчик. Він оглянувся навколо і, змахнувши крильцями, полетів до курочок. Вони ходили по двору і клювали зерно, яке насипала їм хазяйка. Підлетівши до них і попросивши трішки їжі, горобчик подякував і полетів далі, у садок. Там кувала зозуля. Трохи поговоривши з нею, горобчик почав співати свою пісню. Після цього пташеня полетіло на грушу, де жила стара ворона. Трохи прокаркавши щось незрозуміле, вона одягнула окуляри і почала розказувати горобчику про природу, людей... Коли вона закінчила, горобчик дав їй свого зерна і полетів у гніздо.

 Для кожної людини її життя-це найцінніший скарб,який вона має.Та чи вважають його справжнім скарбом,скажімо,сусіди?І чи помітять його серед пороху віків прийдешні покоління?
 Люди,наче зірки в небі.Одні світяться яскраво,інші-тьмяно,а деяких і зовсім не видно.Цінність людського життя визначається обсягом і ясістю добрих справ,подарованих іншим людям.Тільки завдяки праці ми можемо чогось досягти,показати себе з кращого боку.
 Отже,якщо не хочеш безслідно згаснути,наче невідома зірка,шукай професію до душі,необхідну суспільству, і працюй на славу!Майже всі відомі люди закарбували в пам*яті нащадків саме свої трудові досягнення чи подвиги,а не якісь інші якості.Праця робить деяких людей безсмертними.