Подобрать однокореневи слова зерно, береза, поле, зелений, добрий, високий, ходити, писати, читати

- Як ти гадаєш, можна пробачити зраду?

- Ну, це дивлячись на те, що ти називаєш зрадою.

- Хіба ж це не зрада: в цьому році Митько сів не зі мною, а з новенькою дівчинкою, з Олею.

- А в чому ж він тебе зрадив? Він хіба присягався все своє життя сидіти саме з тобою?

- Ну ти таке скажеш...

- Я тобі ось що скажу: зрада - це коли хтось близький залишив тебе саму у скрутному становищі, порушив якусь важливу обіцянку... Зрада - це набагато серйозніше, ніж те, про що ти мені зараз розповіла.

- Але ж мені неприємно, що він пересів від мене, ми ж з першого класу разом.

- Нічого страшного в цьому нема. Він просто захотів підтримати новеньку, думав, що ти все правильно зозумієш.

- І що мені тепер робити?

- Нічого робити не треба. Просто підійди до Олі та подружися з нею. Все буде гаразд.

Мова — це характер і духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й красу. У своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди.

Отакі квіти вплели в той вінок і Т. Г. Шевченко, і Леся Українка, і Олександр Довженко, і Олесь Гончар та інші генії українського народу.

Нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. Краса українських народних пісень давно привернула до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на Батьківщині, і за її межами. Один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "Українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості".

Саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. На високості людського духу підносить мову рідної України Геній Тараса Шевченка. У його творах легко і природно звучить слово.

Я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. Треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.