Написати твір в публітистичному стилі на моральну єтичну тему: що стоїть за поннятям гідніст. за планом: i. гідність стержень людскої моральності ii. складові гідності людини 1) гідність особиста 2) національна гідність 3) гідність члена родини 4) гідність не в мріях, а в діях iii.гідність - то вірність високим моральним ідеалом пліі. терміново потрібно.

Кожен з людей має свої особливості, свій характер та свої недоліки,тому , щоб знайти спільну мову з іншими людьми треба обов'язково мати таку рису,як гідність. Люди з цією рисою відповідають за свої слова і вчинки, вони є чесні , справедливі та співчутливі . Вони своіми вчинками доводять що найважливіше бути Людиною, мати власну гідність і тоді стосунки з іншими теж складатимуться добре. Гідність кожного проявляється не лише в його вчинках і стосунках з іншими , а й в патріотизмі. Як гідна людина може не любити рідний край? Думаю, це неможливо. Адже, я вважаю гідна людина лише тоді, коли любить свою Батьківщину, не цурається своєї мови, культури та історії. Усім варто пам'ятати гідність- риса яка є з людиною всюди, а не лише в суспільстві. Гідність кожного з нас проявляється в стосунках з родиною, ми маємо пам'ятати, що гідна людина ніколи не буде ображати інших, щось вимагати, особливо коли це стосується людей з кола сім'ї . Сучасні люди часто на ступають на свою гідність, цураючись своєї мови, відрікаючись від своєї сім'ї і тому подібне. Як на мене, це не припустимо. Кожному з нас треба вчитися справжньої гідності, потрібно її мати не лише на словах, а й показувати на діях. Думаю, тоді наш світ стане кращим. Гідність- людська риса, яка відкриває людину зсередини, показує її вірність високим моральним принципам і , звісно, її моральну чистоту

Александр Пушкин

РУСЛАН И ЛЮДМИЛА

ПОСВЯЩЕНИЕ

Для вас, души моей царицы,

Красавицы, для вас одних

Времен минувших небылицы,

В часы досугов золотых,

Под шепот старины болтливой,

Рукою верной я писал;

Примите ж вы мой труд игривый!

Ничьих не требуя похвал,

Счастлив уж я надеждой сладкой,

Что дева с трепетом любви

Посмотрит, может быть украдкой,

На песни грешные мои.

У лукоморья дуб зеленый;

Златая цепь на дубе том:

И днем и ночью кот ученый

Всё ходит по цепи кругом;

Идет направо — песнь заводит,

Налево — сказку говорит.

Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей;

Там лес и дол видений полны;

Там о заре прихлынут волны

На брег песчаный и пустой,

И тридцать витязей прекрасных

Чредой из вод выходят ясных,

И с ними дядька их морской;

Там королевич мимоходом

Пленяет грозного царя;

Там в облаках перед народом

Через леса, через моря

Колдун несет богатыря;

В темнице там царевна тужит,

А бурый волк ей верно служит;

Там ступа с Бабою Ягой

Идет, бредет сама собой;

Там царь Кащей над златом чахнет;

Там русской дух... там Русью пахнет!

И там я был, и мед я пил;

У моря видел дуб зеленый;

Под ним сидел, и кот ученый

Свои мне сказки говорил.

Одну я помню: сказку эту

Поведаю теперь я свету..

Объяснение:

Вот,извини ,слишком большой

Объяснение:

Значення прислів'я :

1. У голові, як у пустій стодолі - легкомислена людина.

2. Ти в цьому розумієшся, як ведмідь на зорях - не розуміється в якійсь справі.

3. У голову, як у торбу, що знайдеш, то сховаєш

1)(висловлення думки натяком) брехлива, важка людина

2)гарно запам'ятовувати інформацію

4. Надувся, як сич на погоду - злитися без важливої причини;

5. У очі, як лис, а позаочі, як біс- лицемір, зрадник;

А роль порівняння, як здається мені, у зображенні емоційно-ценічного настрою. Порівнянням можна легко та естетично доповнити не тільки прислів'я, а й метафори, епітети та анафори