Привіт, моя жовто-сіра красуне! останній твій лист до мене був мабуть початком великого кінця, або великим закінченням всього поганого, або…закінченням мене. він здався мені надто різким…не знаю, що маю відповісти на твої слова, на твої вчинки, на те, що ти прийшла до мене ще ранньою весною, і ось тепер роздвоюєшся у мені: хочеш якомога швидше попрощатись, піти, втекти від мене, але ж чомусь продовжуєш писати ці дивні послання, що мають приблизно одинаковий зміст: привіт, як справи? моя золотокоса, невже ти не знаєш, що ті справи пахнуть гнилим листям твоїх килимів, від них віє прохолодним запахом минулого, від них пахне страхом тебе втратити, цього разу назавжди. я ніколи не закохувалась в тебе, осіння панно! я просто навчилась любити тебе вільно, відверто, чисто….і мабуть ніколи не задумувалась, що колись ти зможеш забрати мене до себе. повір, красуне, ти мій ангел, мій наставник, мені сповна вистачає отієї короткослівної переписки, можливо вона вже давно не приносить тобі насолоди ( чи не приносила ні але чому ж тоді ти досі пишеш мені оті дивакуваті послання. я не прагну зустрічі з тобою, бо при зустрічі все буде чужим, все буде інакше…я лише часто відчуваю тебе, коли ти торкаєшся мого пальта срібними губами вітру, або миттєвим дотиком опалого листочка. найдорожча, ти ж знаєш, навіщо я тут! ти єдина знаєш це так добре, що мені зачасти здається, ніби ти – це я. на жаль, мила, ти думаєш інакше. прости мені, рідна, що обтяжую тебе своїми листами, прости, що іноді мене так заносить, це все емоції, повороти долі, ти ж розумієш? а іноді тобі буває все одно…як сьогодні…тоді мені стає неймовірно боляче. я вірю, моя панно, що колись все буде так чудово, як ти обіцяла. я знаю, що так справді буде, ти тільки вір разом зі мною, не покидай мене…а я буду збирати твої листочки і усміхатись промінню, що ти даруватимеш мені щоразу, коли мої пальчики торкнуться твоїх листів…пиши мені, продовжуй писати, тоді мабуть мені буде легше боротись за ціль, за нашу з тобою зов’ялу ціль, або тільки за мою..це не має значення, рідна. знаєш, а вчора я хотіла піти…але двері поки зачинені на замок, ключ до якого ти тримаєш в найпотаємнішій кишені, а може він не в тебе, хитрюго? я хотіла піти…це ж так безглуздо..піти не забравши тебе, не дочекавшись твого листа, піти від тебе…від себе…я ще просто не встигла підрости, та це не означає, що ми розминулись у часі, панно. ну от, я вже усміхаюсь)) думаю про тебе і усміхаюсь, ти мабуть ще зовсім молода? в тобі стільки життя, стільки свіжості…я зраджую всім порам року з тобою. неправда, коли хтось каже що ти мертва, ти просто завжди перебуваєш у спокійному стані блаженства, без зайвої метушні, без крику…ти співаєш під шум опалого листя, як же вдало ти підібрала його… час? так, я розумію. знову в тебе справи((…знов ти тікаєш..недочитавши до кінця мого послання. нехай воно обірветься, як ти щовечора обриваєшся в моїх снах… пе.се. нехай відповідь буде такою, як завжди. нехай тебе не тривожать мої печалі, просто прийми мене, як свою доньку, і я буду до тебе прислухатись, я завжди думками біля тебе, віриш мені? знаю…віриш…
konstantinslivkov
30.05.2020
Коли наступає літо, у мене відразу піднімається настрій. не те, щоб воно в мене було поганим навесні, узимку або восени, але той факт, що не потрібно нікуди йти, вставати в школу, готовити щодня уроки мене дуже радує улітку я займаюся всім тим, на що бракує часу в шкільні будні. люблю грати у футбол, проводити час зі своїми родителями, зустрічатися з однокласниками, довго спати і є багато морозива. ще мені подобається, що влітку росте багато фруктів і овочів. у нас є дача за містом. і влітку я проводжу там багато часу. тато мені розповідає щось цікаве про рослини, щоб потім я сам смог вирощувати їх. природа влітку набирає соки й дарує нам усе, що може. я люблю ходити по літньому лісі зі своїми товаришами або з родителями. ми часто ходимо на річку, кілька разів ми з татом ходили на риболовлю, але я увесь час спав з вудкою, тому що рано доводилося вставати. цього року ми їздили всією сім'єю на море. відмінно проводили час із ранку до вечора, купалися, грали, співали пісні й загоряли. літо - моя улюблена пора року. дуже не хотілося б, щоб воно закінчувалося, адже тоді знову потрібно буде ходити в школу й щодня готовити уроки. варіант 2 всі полюбляють канікули, тому що під час канікул можна відпочіти і гарно провести час. можна робити, що хочеш, не потрібно рано вставати, і не потрібно робити і завдання. можна подорожувати, займатися улюбленими спорту або іншими зацікавленнями. більш за все я полюбляю літні канікули, тому що вони найбільш тривалі. а зараз я хочу вам розповісти про літні канікули, які я провів у криму. я був там вперше. я багато років мріяв поїхати до криму, але наша родина не могла собі це дозволити. цього літа мій батько сказав, що ми можемо поїхати на чорне море. я не міг повірити власним вухам. я перепитав його, чи не він, але він сказав, що вже купив квитки на потяг до симферополя. 5 липня ми виїхали з києва до симферополя на потязі. але метою нашої подорожі була алушта, тому від симферополя до алушти ми діставалися на тролейбусі. коли ми доїхали до кримськіх гір, я був вражений мальовничими , які раніше бачив лише на малюнках. шлях блукав серед гір і скоро ми досягли ангарській перевал. це була найвища точка нашого шляху, тому потім ми стали спускатися і, нарешті, приїхали в алушту. алушта - одне з найбільших міст криму. вона розташована на березі моря в долині, ій високими гарними горами. звісно, головний скарб алушти - це прекрасне чорне море! це був чудовий час. ми плавали, гуляли по березі моря і відвідали багато цікавих місць. більш за все мене вразила екскурсія в долину привидів, яка знаходиться недалеко від алушти. долина привидів - це фантастичний, нереальний пейзаж! гігантські кам’яні стовпи, створені в результаті вітрової ерозії. це було неймовірне видовище, я ніколи не бачив нічого подібного! ми їздили також на водопад джур-джур, в мармурову печеру і в червону печеру. у мармуровій печері є декілька підземних залів із сталактитами і сталагмітами незвичайних форм, що нагадують людей і тварин. а в червоній печері протікає підземна річка. це були чудові і незабутні дні; я хотів би провести там більше часу. мої канікули були дуже насиченими і радісними. я отримав море задоволення. мені здається, що крим — це справжній рай на землі. я мрію знову повернутися туди.