Поставити іменники другої відміни в родовому відмінку однини! кабінет, бюджет, абзац, варіант, об'єкт, формуляр, протокол, принцип, пункт, факт, ступінь, рукопис, алюміній, мільйон, атом, мінімум, метрополітен, вокзал, біг, амур, вашингтон(штат)

Кабінету, бюджету, абзацу, варіанта, об'єкта, формуляра, протоколу, принципу, пункту, факту, ступеню, рукопису, алюмінію, мільйона, атома, мінімума, метрополітену, вокзалу, бігу, Амура, Вашингтона, штату.

Відповідь:

Пишемо и:

У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня: дискета, таксист, цирк, методика, стимул, зигзаг, шифр, риф, чипси.

У власних географічних назвах:

1. В кінцевих -ида, -ика: Флорида, Колхида, Мексика, Корсика.

2. Після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед наступним приголосним: Вірджинія, Алжир, Чилі, Чикаго, Йоркшир, Вашингтон, Лейпциг (але Віші, Шіофок).

3. Із звукосполученням -ри- перед приголосними: Великобританія, Мадрид, Рим, Рига, Крим, Цюрих (але Австрія, Ріо-де-Жанейро).

4. В інших назвах після приголосних д, т та в деяких випадках згідно з традиційною вимовою: Аддис-Абеба, Единбург, Кордильєри, Сардинія, Скандинавія, Ватикан, Палестина, Тибет, Вавилон, Єгипет, Єрусалим, Китай.

Пишемо і:

У загальних назвах:

- на початку слова: ідея, інструкція, імпорт, інфляція, імітатор;

- після приголосного перед голосним та й: артеріальний, геніальний, аудієнція, клієнт, партійний, радій;

- у словах, які закінчуються на -ія: артерія, рація;

- у кінці невідмінюваних слів після приголосних пишеться і, а не и: візаві, журі, мерсі, парі, попурі, колібрі, таксі, поні, пенальті;

- після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним у загальних назвах: бізнесмен, пірат, вітраж, міф, фільтр, гіпотеза, гід, кіно, хімія, ліра, німб.

У власних назвах:

- між приголосними та в кінці слів: Кіпр, Гвінея, Лісабон, Міллер, Візантія, Хібіни, Кіплінг, Бірма, Ніцца, Міссісіпі, Сочі, Паганіні, Джерсі, Сімферополь, Сідней, Сінгапур, Сілезія, Россіні, Зімбабве, Грім, Дідро, Овідій.

Пояснення:

"Мовний портрет сучасної молоді"
Зараз, у наш час мало хто із молоді розмовляє повністю українською мовою. Давайте, подумаємо над причиною цього! По-перше, сучасні діти вважають, що розмовляти російською мовою круто тому, що цією мовою розмовляють всі їхні друзі. Але потрібно показати приклад, того, що ти розмовляєш українською мовою і що це набагато краще. По-друге, діти беруть приклад не тільки з друзів, а з дорослих також, тому краще, щоб і дорослі долучилися до української мови. Мовний портрет нашої молоді такий: всі розмовляють не нашою державною, милозвучною, співучою мовою, а російською. Багато хто розмовляє і на тій, і на тій мові тому, що їм не вистачає словникового запасу двох мов. Тому робимо висновки! Давайте, поновимо нашу державну мову, адже вона така милозвучно та красива!