Іть будь ласко написати твір на тему наука для людини , як сонце для життя

Наука для людини як сонце для життя. Навчання і труд поруч ідуть. Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!Науки нівода не затопить, ні огонь не спалить.Знання – дерево, а діло – плоди. Знання робить життя красним. Наука в ліс не веде, з лісу виводить-.Грамотний – видющий і на все тямущий. Вік живи вік учись. Від науки міцніють руки.Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.Учений іде, а неук слідом спотикається. Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати- Хто знання має, той мур зламає- Дарма, що малий, а й старого навчить

Транскрипция слова: [тр’имт’ач’ава]

т — [т] — согласный, глухой парный, твёрдый (парный)

р — [р’] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), мягкий (парный)

е — [и] — гласный, безударный

м — [м] — согласный, звонкий непарный, сонорный (всегда звонкий), твёрдый (парный)

т — [т’] — согласный, глухой парный, мягкий (парный)

я — [а] — гласный, ударный

ч — [ч’] — согласный, глухой непарный, мягкий (непарный, всегда произносится мягко), шипящий

о — [а] — гласный, безударный

г — [в] — согласный, звонкий парный, твёрдый (парный)

о — [а] — гласный, безударный.

Привіт друже, ти теж бачиш цей дивовижний ліс? Він наче у казку заглянув і вийшов до нас.

Я зараз йду зі школи, і не можу надивитись на ці вічнозелені ялинки які вдягнули білу шубу, а ці березки, глаз не відірвати, їхні шапочки йдуть їм до обличчя. А шовковиста травка замерзла? Але добра, лагідна зима укрила її теплою ковдрою. Не забула вона й про комашок, коли вони полягали спати вона розповіла їм чарівну казку, а ця казка була, про те як гарно взимку, та яка краса на дворі. Я й сам цю казку чув, тобі обов'язково треба завтра послухати. До речі звірі теж обновили свій гардероб, та перевдягнулися в красиві пухнасті капюшони. Не віриш? А ось дивись зайчик поскакав.

Але насправді в таку заворожуючу красу складно повірити, бо таке буває лише взимку, коли все перевдягається у красивий білий колір.