Скласти 3 речення зі словами підла жінка, непомітно піти, закохатися)

1.поки я читав книжку,мій котик непомітно пішов з кімнати.

2.дідусь олеся закохався в його бабусю,коли йшов на війну.

3.раніше,коли була маленькою,цю жінку назівали підлою бо не поступалась літнім людям місцем у автобусі.

все=)

На мою думку вислів, що сильного доля веде, а слабкого волочить правильний. я вважаю, що більшою мірою все залежить від самої людини, а точніше від особистості, якою вона є. потрібно дивитись на кожного не тоді коли він на коні, а тоді, коли він, впавши, зміг піднятись. звичайно, доля є нам протягом нашого життя, але бувають випадки, коли вона, усміхнувшись, не є, а навпаки. інколи доля змінює людину кардинально. людина робиться пихатою та зверхньою. я не поважаю таких людей. по-пурше, вони самі себе не поважають, роблячи погані вчинки. для мене прикладом в житті хорошим прикладом є мій друг володимир антошків, який вже на протязі довгого часу займається кік-боксом. також він є призером всеукраїнських замагань та отримав книгу кандидата в майстри спорту. його слова закарбувались у моїй пам’яті надовго: “не той сильний, хто не падав, а той, хто, впавши, вставав”. іншим життєвим прикладом сильної людини є грецький напівбог прометей, який стільки витерпів заради людей, але не здався, бо доля йому у цьому . звісно, варто згадати григорія многогрішного, який попри всі негаразди не здався. як йому важко не було – він продовжував боротися. отже, завжди поважайте себе та інших людей, тоді і доля вам усміхнеться, і бог про вас не забуде. багато людей вважають, що доля – щось незмінне, дане від народження. тому люди часто вимовляють ці слова з гіркою усмішкою: доля така, доля нещаслива, доля несправедлива і гірка. і мало хто задумується про те, що він сам будує свою долю: своїми вчинками, своїми справами, навіть своїми помислами, бажаннями, почуттями. адже це так і є! долею зовсім не заплановано єдиний у вашому житті хід. у кожної людини є кілька можливих варіантів долі, і кожна людина сама обирає свій варіант, хоча найчастіше сама не знає про те. а потім скаржиться: доля не склалась! а треба ж просто озирнутися в минуле і подивитися, де, в який момент ти звернув на саму невдалу доріжку, де ти збився з вірної, щасливої дороги. можливо, ще не пізно повернутися туди, до цього підступному роздоріжжя, і піти іншою дорогою, більш щасливою.

Немовля ще лежить у колисці, а батьки вже розмовляють з ним. звертаються до дитини з ніжними, пестливими словами. втішаються, коли дитина «агукає». намагаються зрозуміти, що маля хоче «сказати» цими звуками. радість приходить у родину, коли маля вимовляє перші слова: «мама», «тато». адже це значить, що дитина починає говорити.на нашій планеті диво спілкування через слова подароване тільки людині. ми можемо розповісти одне одному про різні життєві пригоди, що з нами трапилися, про свої мрії, поділитися радістю чи горем, поспівчувати іншим. кожне слово, з яким ми звертаємося до інших людей, має свою душу — емоційне забарвлення. багато залежить від того, які слова ми добираємо для спілкування, чи вміємо ними користуватися.

є добрі слова: «добрий день», «будьте здорові», «і», «дякую» вони свідчать про вихованість людини, її культуру. той, хто «забуває» привітатися, подякувати за послугу чи пораду, одразу справляє не дуже гарне враження на інших людей. є слова, які наш настрій: веселий чи сумний. але є і злі слова, з яких починаються сварки і непорозуміння між людьми.

особливе значення в нашому житті відіграє художнє слово. літературні твори з'являються завдяки тому, що є люди, які володіють даром мистецтва слова. вони відчувають і розуміють красу і значення слова краще за інших. воно наш постійний супутник у житті. лише від нас самих залежить, які слова добирати для спілкування а іншими людьми. такі, що нам знайти друзів, чи такі, внаслідок вживання яких втрачаються гарні стосунки. слово вимагає обережного ставлення до себе, вміння ним правильно користуватися. і зовсім неправильно ми чинимо, коли вживаємо грубі, непристойні слова, забуваючи, що яке слово скажемо, таке до нас і повернеться. а тому прислухаймося не тільки до слів інших людей, а й до того, як говоримо самі.