Синтаксичний розбiр реченя: над ставком, над садками маготiло, грало, лилося хвилями золоте мариво, неначе у повiтрi ворушилися якiсь пасма тонких золотих ниточок.

Не марИво, а марЕво! Це виняток! з правила на слова печИВо, мережИВо.
а винятки марево і зарево!

Марево - підмет, іменник
Маготіло, грало, лилося - присудки, дієслова
Над ставком - обставина, іменник з прийменником
Над садками - обставина, іменник з прийменником
Золоте - означення, прикметник
хвилями - додаток, іменник
неначе - нз що це..
у повітрі - обставина, іменник з прийменником
пасма - підмет, іменник
ворушилися - присудок, дієслово
Якісь - означення, прикметник
тонких золотих - означення, прикметники
ниточок - додаток, іменник

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Объяснение:

Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

Душу й тіло ми положим за нашу свободу

І — покажем, що ми, браття, козацького роду!

                                             Осіння  прогулянка
     Якось тато  за  вечерею  сказав:
   - Я, коли  був  малим, то  у  вихідні  не  дивився  телевізор, а  брав  кошика  і  ходив  по  гриби.
      Мама  одразу  занепокоїлася:
   - А  якщо  дикі  кабани  нападуть? А  якщо  кліщі  покусають? Ні, я  вас  не  відпущу.
       Тато  засміявся  і  сказав:
   - Де  ти  зараз  кліщів  знайдеш? Вони  вже  перед  зимою  поховалися  всі. А  кабани  не  будуть  голодні, бо  ми  підемо  в  обідню  пору.
   - Ура! Ми  на  вихідних  ідемо  в  ліс! - закричав  я.
      На  вихідних  ми  і  справді  пішли  в  ліс. Скоро  мама  з  татом  вже  до  половини  наповнили  кошики, а  мій  і  досі  залишався  порожній, бо  я  ніяк  не  міг  знайти  грибне  місце. Проте  скоро  ми  пішли  на  іншу  галявину  і  я  назбирав  ледь  не  весь  кошик  лисичок.
       Ми  уже  збиралися  йти, коли  бачимо - під  березою  у  купі  листя  стоять  три  підберезники. Я  кинуся  туди  і  почав  розгортати  листя. Але  раптом  я, ніби  попечений, відсмикнув  руку. Та  я  і  далі  гріб  листя.
       Коли  я  розкидав  усе  листя, то  зрозумів, чому  мені  стало  боляче. У  купі  листя  сховався  їжачок.
      - Мамо! Тату! - покликав  я. - Дивіться, що  я  знайшов!
       Мама  і  тато  підійшли  до  мене  і  ми  утрьох  задивилися  на  це
колюче  диво. Врешті-решт  тато  поглянув  на  наручного  годинника  і  сказав:
       - Якщо  ми  зараз  не  підемо  додому, то  залишимось  без  чаю! - сказав  він.
       Звичайно  ж, я  хотів  чаю. Та  мені  не  хотілось  залишати  їжачка. Тому  я  на  подарував  йому  три  лисички, і  ми  повернулися  додому.
       П'ючи  чай, я  сказав:
     - Цей  вихідний - найкращий  вихідний  у  моєму  житті!