Много 1)) отметьте строку в котором все слова образованы безафиксним а. переход величие разделение вывоз бег б. топот зелень пулемет косарь в. перелет полет тяжеловесный опушки г. расцвет синь могут прозрел гранит 2)) прилагательное в форме сравнительной степени сравнения приняты в предложении а. на этот раз ты написал контрольную значительно лучше б. летом птицы поют громче в. эта гораздо сложнее других г. надо высказываться лаконичнее 3)) отметьте строку в котором сочинительные словосочетания соединены протиставним связью а.то дождь, то снег б.яблука и груши в. конфеты или торт г.свитять, а не греют 4)) отметьте строку с подрядным связью а. прийти в театр, хорошая ответ б. говорит брату, ветер с поля в. соответствует думая, пришли быстро г. долгая зима, темные волосы 5)) приложение выраженный инфинитивом является в предложении а. роса еще не успела разойтись туманом по зеленому полю б. не знаю почему, но захотелось лечь и кататься по траве в. она прислушивается к ним и не может выразить свое мнение г.обрий начала окутывать все гуще и гуще тьма 6)) отметьте предложения с отделенной распространенной приложением знаки препинания пропущено а. я по правде сказав теперь немного удивляет что мне так легко пишется к вам б. мой приятель роман романович преподаватель уверяет что именно здесь на нашем острове писали казаки свой знаменитый ответ турецкому султану г. к великому чудо замер не сопротивлялся в слово окутано любовью заходит в сердце и настраивает струны нежности

Хортиця — кровна братаниця Дніпра. Скільки несе свої води Дніпро-Славутич, стільки й височить посеред його розло­гого плину закучугурений крислатими дубами кам’яний ост­рів, що, немов гігантський старезний вітрильник, тихо пливе у вічність, Хортиця в сльотаву днину — сувора і хмурна, за со­нячної погоди — велична і чарівна.

Острів — справжнє буйство ландшафту. Утворюючи його, природа довго не роздумувала — нагромадила бескиддя граніт­них скель, залила низинні місця водою, кинула деінде віхті зелені — і вийшло диво. Мальовнича краса острова зберегла­ся і до наших днів.

Хортиця — свідок подій сивої давнини. На крутих берегах острова зупинялися вої київських князів Олега, Ігоря, Свя­тослава, Володимира. Пізніше тут таборилася Запорозька Січ, майоріли козацькі корогви. Під одним із дубів козаки писали політичний вердикт — лист турецькому султанові.

Объяснение:

Відповідь:

На західному узбережжі сучасної Греції, близько 150 кілометрів на захід від Афін, розташовувалося стародавнє місто Олімпія, слава про яке поширювалася далеко за його межі. За переказами, саме тут Зевс вступив у боротьбу зі своїм батьком, кровожерливим і віроломним Кроном, який пожирав своїх дітей, оскільки оракул передбачив йому загибель від руки сина. Урятований матір’ю, змужнілий Зевс переміг Крона.

На честь цієї перемоги було започатковано Олімпійські ігри, що вперше відбулись у 776 році до н. е. Минуло більше двох століть, і в 456 році до н. е. в Олімпії архітектор Лібон збудував храм, присвячений Зевсу, що став головною святинею міста. Оскільки на той час міць Давньої Греції постійно зростала, храм здавався надто Було вирішено поставити в ньому величну статую Зевса Олімпійського. Головним архітектором здійснення цього завдання призначили афінського скульптора Фідія.

Майстер почав закладати статую близько 440 року до н. е. Роком раніше він розробив техніку, щоб підготувати безліч золота й слонової кістки для будівництва. Фідій вирізав і ліпив частини статуї, перш ніж вони могли бути зібрані в єдине ціле в самому храмі.

Коли будівництво статуї заввишки понад 12 метрів було завершене, їй ледве вистачило місця в храмі. Античний географ Страбон писав: «Хоч сам храм дуже великий, скульптор критикується за те, що не врахував реальне співвідношення пропорцій статуї до храму. Він показав Зевса посадженим на трон, але з головою, яка майже упирається в стелю, щоб у нас складалося враження, що якщо Зевс встане, то головою дістане даху храму».

Велич і краса статуї Зевса Олімпійського настільки вразили сучасників, що скульптура була визнана одним із семи чудес світу.

Твори давніх істориків, археологічні знахідки (невеликі копії, зображення на монетах) донесли до нас скульптурний образ давньогрецького божества. Фідій зобразив Зевса, який сидить на троні. Оливковий вінок прикрашав голову бога, борода хвилястими пасмами обрамовувала його обличчя, з лівого плеча спадав плащ, що прикривав частину ніг. Фігура Зевса була виконана з дерева, і на цю основу за до бронзових і залізних цвяхів, спеціальних гачків кріпилися деталі зі слонової кістки й золота (така техніка називається хрисоелефантинною).

Обличчя й руки були зі слонової кістки, волосся, борода, вінок, плащ і сандалі - із золота, очі - з коштовних каменів. Мандрівники, які бачили Зевса в Олімпії, називають дивними поєднання в його лику владності й милосердя, мудрості й доброти. Трон був зроблений з дерева й покритий золотом і слоновою кісткою. Ніжки трону прикрашали фігурки Ніки - богині Перемоги. Ручки трону підтримували сфінкси, а його спинку прикрашали харити - богині краси, дочки Зевса й Гери.

Перед п’єдесталом був улаштований невеликий басейн, викладений блакитним елевксінським каменем і білим мармуром. Зі слів давньогрецького письменника Павсанія, басейн служив для стоку залишків оливкової олії, якою регулярно змащували статую (олія зберігала слонову кістку від розсихання). Світло, що проникало крізь двері темного храму, відбиваючись від поверхні рідини в басейні, падало на золото одягу Зевса й освітлювало його голову. Відвідувачам здавалося, що сяйво йде від самого лику божества.

Нащадки високо цінили витвір Фідія. Знаменитий оратор і політичний діяч Риму Цицерон назвав Зевса Олімпійського втіленням краси. Римський письменник і вчений Гай Пліній Старший вважав скульптуру незрівнянним шедевром.

Протягом багатьох років храм в Олімпії приваблював відвідувачів з усього світу. У І столітті римський імператор Калігула спробував перевезти статую до Рима. Проте його спроба зазнала невдачі.

Після того як у 391 році імператор Феодосій заборонив Олімпійські ігри, храм було закрито. Із часом споруду пошкодили землетруси, обвали, пожежі й повені. Багаті греки перемістили статую Зевса до палацу Константинополя. Там вона зберігалася, поки не була знищена великою пожежею в 462 році (3 посібника).

Пояснення: