Укожній групі слів знайдіть одне , у якому наголошений другий склад. 1 легкий, кілометр, одинадцять. 2 середина, дихання, горошина. 3 вести, олень, льодовий. 4 нести, листопад, випадок

Одинадцять горошина листопад

Внашем представлении природа существует в отдельности от человека, где-то извне. и нам стала привычной мысль, что человечество покорило природу, поставило ее себе на службу. люди пользовались ее дарами, не отдавая ничего взамен, не задумываясь, что легкодоступность и кажущаяся неисчерпаемость природных богатств — это, возможно, самая большая иллюзия, которую человечество могло себе позволить. как жаль, что мы умеем ценить лишь то, что теряем. остро сегодня во всем мире встала проблема экологии. при всем многообразии красивых и правильных слов о защите природных богатств на деле чаще всего все оказывается совсем по-другому. леса вырубаются, ядовитые отходы, которые нельзя уничтожить, скапливаются на поверхности земли, загрязнение атмосферы и гидросферы и фабриками превысило все допустимые нормы — и это только начало. исчезновение многих видов растений и животных из-за бессмысленного уничтожения их и нерационального использования земли зачастую необратимо. это страшно — остаться наедине с , которые натворил, которые невозможно исправить. средства массовой информации каждый день сообщают нам о новых печальных известиях, объем красной книги увеличивается не по дням, а по часам. зато сильные мира сего непрестанно твердят о выделении новых средств на защиту природы. куда же идут эти деньги? людей на планете становится все больше и больше, им тесно в городах, и они в невероятном темпе осваивают новые пространства. и все идет по новому кругу. природе тяжело сейчас, она больна, заражена и сама уже не в состоянии справиться с этой болезнью. ей нужны и участие, добрый друг и хороший доктор — человек. добрый человек. мудрый человек. человек, умеющий сопереживать. человек, отвечающий за свои поступки. я, ты, они. мы — дети природы, и если нам не удастся приостановить этот медленный процесс умирания, мы или наши дети можем остаться сиротами. как холодно и одиноко человеку без матери.. в какое безвыходное отчаяние может погрузиться человечество на пустынной и голой земле. на сегодняшний день не осталось ни одной отрасли человеческих знаний и хозяйства, которая бы не была связана с экологией окружающей среды и могла бы успешно развиваться без знания экологических законов. поэтому ради сохранения родной планеты необходимо объединить наши усилия для поисков гармонизации отношений человеческой цивилизации с природой и восстановления природного равновесия.

Твір на тему осінь

Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж  чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер…  Проте є в осені величава дозріла краса.

У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.

Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.

А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…