По 2 речення з дієприслівниковим зворотом, на початку, середині та кінці. будь ласка

На початку:
Розштовхуючи людей, Марічка пробивалася до виходу.
Утираючи чоло, воїн радів перемозі.
у середині:
Дівчина, проводжаючи коханого, плакала.
Старий пес, ледве переставляючи лапи, тихо скиглив.
у кінці:
Усе навколо розквітає, радіючи весні.
Натовп гучно кричав, вболіваючи за улюблену команду.

Например(я на русском) вот такой текст: 
Мне нравиться читать девечии детективы.Недавно я прочитала книжку Екатирины Вильмонт "Секрет бабушкиной колекции" 
Главные герои этого детектива это София Осиповна и её внучка Даша.Когда-то ещё в молодосте София Осиповна отказала своему поклонику Степану.И он замыслил вместе с девушкой Беляной план кражи ювелирных изделий и спрятоть их в коллекции Софии Осиповны.Но ихний подступный план был расскрыт Дашей.Злодеев наказали. 
Мне нравиться читать книги в которых есть смысл и что-то поучительное как в этой книге.

Вклонися (присудок, дієслово), моя (займенник) Україно (іменник, поширене звертання не є членом речення), цим (означення, займенник) людям (додаток, іменник) величним (означення, прикметник) і (сполучник) простим (означення, прикметник), що (підмет, займенник) в (прийменник) назвах (обставина, іменник) фронтів (означення, іменник) пронесли (присудок, дієслово) наймення (додаток, іменник) твоє (означення, займенник), ти (підмет, займенник) словом достойним (гадаю, що це словосполучення - обставина дії: розкажеш - як? - словом достойним, тобто "достойно", "належним чином"; можна, мабуть, визначати і як додаток чи обставину - словом - та означення - достойним; словом - іменник, достойним - прикметник) розкажеш (присудок, дієслово) своїм (означення, займенник) поколінням (додаток, іменник) потомним (означення, прикметник), чому (прислівник, обставина) їх (додаток, займенник) на вічну пошану (гадаю, що словосполучення - обставина мети: віддає - для чого? - на вічну пошану; на - прийменник, вічну - прикметник, пошану - іменник) твій (означення, займенник) вдячний (означення, прикметник) народ (підмет, іменник) оддає (присудок, дієслово) (М. Бажан).
Схема: [ ], (що ), [ ], (чому ). Питання треба ставити так: від першого головного до першого підрядного; від другого головного до другого підрядного.
Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв"язку (безсполучниковим з єднальними відношеннями і сполучниковим підрядним); І блок: складнопідрядне з підрядним означальним, головне - просте, односкладне, означено-особове, поширене, повне, ускл. поширеним звертанням та однорідними означеннями, підрядне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене; ІІ блок: головне - просте, двоскладне, поширене, повне, неускл., підрядне - просте, двоскл., поширене, повне, неускл.