Написати гумористичну розповiдь за одним iз поданих фразеологiзмiв. ведмiдь на вухо наступив носом окунiв ловити на вербi грушi растуть

Михайлик звичайний хлопчик із двора, але його особливість в тому, що він чує, наче йому на вухо ведмідь наступив. Коли мама кличе його додому, він не чує і далі собі бігає.

Колись мама читала книгу, а Михайлик сидів поруч. Раптом мама ла: "Тридцять шість." Михайлик каже:"Що тридцять шість? Я все чую." А мама не розгубилась:"Ти, Михайлику, мене зараз прекрасно чуєш, а коли я тебе з вікна кличу, то ти нічого не чуєш! Питання: чому?" Михайлик:" Ой, мамо, щось не почув, що ти говориш."

Ось така розмова.

1 Почувши це слово, ми бачимо  передову лінію боротьби. 2 Збираючись вечорами в хаті-читальні чи в когось з односельців, вони будували плани на майбутнє. 3 Пройшовши важку школу випробувань, Давид Мотузка остаточно сформував ідейні переконання. 4 Чита¬ючи роман,я відчуваю, як  серце наповнюється болем. 5 Будучи перевірені часом, їх почуття стали міцнішими. 6 Шукаючи того будинку, ми не помітили, що нас застала ніч. 7 Повернувшись зі школи, він бів радісно зустрітий собакою. 8 Пропустивши багато занять, ми  не змогли так швидко наздогнати прогаяне. 9 По¬вернувшись з роботи, вони хотіли відпочити. 10 Змагаючись між собою, бригадам вдалося закінчити завдання достроково.

1. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

2. В Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

3. В Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

4. В. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.

4 Г Там, либонь, щось було засіяно.

5. А Чужа душа, то кажуть, темний ліс.

6.  Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

7. В Раптом земля затряслась і ось-ось, здавалось, будинки заваляться.

8.  

1 Г Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).

2 А Отже, доречно жестикулюйте.

3 Б Рослини-символи, як свідчать, широко використовували житті наші предки

4 В Сину подай, будь ласка, води (Із часопису).

9.

1 Г Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні

на що уваги (Ю. Збанацький).

2 Б Видно, вірять люди в чудеса.

3 В Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І Франко)

4 Д На жаль, не здійснились гетьманські надії.