Утвори від іменика велетень прикметник

Юначе, підкажіть, будь ласка, як доїхати до обласної лікарні.

- Я можу провести Вас до тролейбусної зупинки, якщо хочете.

- Дякую, Ви дуже люб’язні.

- Ви, мабуть, уперше в нашому місті?

- Ні, але була тут дуже давно та погано орієнтуюся.

- Вам подобається місто?

- Не дуже. Багато шуму та зайвої метушні.

- Невже й будівлі на цій вулиці не подобаються?

- Будівлі дуже подобаються. Особливо старовинні.

- Так, сучасні будинки одноманітні, серед них небагато цікавого. А ось і потрібна Вам зупинка. Їхати треба п’ятим маршрутом, лікарня якраз на кінцевій зупинці.

- Щиро вдячна Вам! З Вами було приємно поговорити. До побачення!

- Бажаю успіху!

Объяснение:

Фух більше не можу

Максим - любитель гаджетів.

Микола - читач художньої літературт.

- Привіт, Максиме!

- Привіт, Миколо.

- Що це в тебе за новий гаджет?

- Це айпад. Такий класний, ти собі навіть не уявляєш! Я собі думаю: і нащо нам тепер паперові книжки, якщо є такі технології?

- Можливо ти правий, але я все-таки надаю перевагу паперовии книжкам.

- Чому? Це ж непрактично - треба купувати книжки, носити їх... Навіщо, коли є айпад? Усі книжки можна завантажити. А коли нудно, ще й пограти у якусь гру.

- Згоден, в дечому гаджети дійсно практичніші. Але мені більше подобаються традиційні книжки - у них є своя чарівна особливість. Так приємно з головою поринути у паперову книжку. А запах нової книжки! Він надихає прочитати її.

- Я, якщо чесно, не дуже люблю читати, тому мені твої захоплення від книжки невідомі.

- А я не можу собі уявити вечір без книжки з улюбленими героями, в яких втілюється відважність і бажання відкривати нове.

- Кожному своє. Можливо ти правий. Давай я тобі покажу, що можна робити на айпаді.

- Давай. Стривай, вже дзвінок на урок. Побігли, мусимо встигнути!