Розкласти за будовою слова --зимонька, мама, бабуся, лісовичка, перехід равичка

Зим-корінь оньк-суфікса-закінчення зимоньк-основа,мам-корінь  а- закінчення ,мам- основа бабус- корінь я-закінчення,бабус- основаліс-корінь ов-суфікс  ичк-суфікс  а-закінчення лісовичк - основа,пере-префікс  хід- корінь закінчення нульове  перехід - основа
трав-корінь  ичк - суфікс  а- закінчення травичк- основа

1. В)
2. Делікатна розмова.
3. А)
4. В)
5. Сьогодні я допоміг молодшій сестрі з домашнім завданням.
6. В)
7. Синій - кому? чому? - Давальний відмінок.
8. Спіле, соковите, велике, червоне, солодке, смачне.
9. Очеретні зарості, книжкова шафа, пшеничні поля, бібліотечна книга.
10. У домашньому завданні ( однина, середній рід, місцевий відмінок). Літнього вечора ( однина, чоловічий рід, родовий відмінок). В останньому ряді ( однина, чоловічий рід, місцевий відмінок). Ранньої осені ( однина, жіночий рід, родовий відмінок).
11. Львівські смаколики, Чумацький Шлях, поліські ліси.
12. Ранньою ( орудний відмінок) росою вмиваються птахи . Діти раділи теплому( давальний відмінок) літньому ( давальний відмінок) сонечку.
Ранній - пізній. Теплий - холодний. Літній- зимовий.

Сільська родина 
У музеї Т.Г.Шевченка в м. Києві експонується невелике за розміром полотно, протебагатозначне за змістом. На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут узатишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок.Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і бувнеабиякою цінністю родини. Першим порухом батькабуло покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але матизаступилася за сина, благаючи батька простити. І тойполагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і начевибачаючись перед дружиною, прагне пригорнутисина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохидалі у променях призахідного сонця гріється сивийдідусь, якому байдуже до того, що діється. Художникгостро, насторожено, драматично вдивляється в життялюдей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свійбіль за скривджений, підневільний народ. Цей біль віддушевної рани змушує малювати. Це не лише долягероїв картини, а це й його доля