Зробіть морфологічний розбір займенників. 1. людина — найцінніше з усього, що є у світі. 2. бери хліб із землі, а не в когось із рота. 3. слова, від яких самому неприємно, тримай при собі. 4. хто каже, що знає все, той не знає нічого . 5. ніхто любив мене, вітав, і я хилився ні до кого, блукав собі, молився 6. ой нема, нема ні вітру, ні хвилі із нашої україни .

мабуть, слово  "байдики"  залишилося в розмовній мові тільки у фразі "бити байдики", тобто займатися дурницями або байдикувати (перебувати в простої).

чим більше "рив" по темі питання, тим більше виникало жодних сумнівів.

почнемо з розбору можливих значень слова "байдики".

байдики – це дерев’яна чурка-заготовка, зазвичай листяної породи.

і не тільки для ложок, а й для інших предметів (чашок, мисок, щепним товару, скіп, , іграшок і т. вираз "бити байдики" з тієї ж предметної області, що і "теревенити", "точити ляси", тільки останні означають – "займатися пустою ", по суті, теж нічого не робити.

правильно "бити" "байдики" треба так, щоб поменше залишалося відходів. для ложок роблять чурки розміром 80х35х250мм. етимологія слова "байдики" в реальний час неясна. але слово "баклан" того ж кореня і в сибірських діалектах означають те ж саме: колода, чурка, отрубок, бовдур, байдики. у деяких значеннях – "посудину". близьке за значенням – слово "баклага", "баклажка" (баклашка) – основне значення – посудина. зазвичай дерев’яний. але може бути і керамічним, скляним, металевим. походить від татарського слова: баклаков – посудина для води (ак – вода).

залишилося незрозумілим, чому в даному контексті – "бити", а не колоти байдики?

байдики – вимоїна, калюжа, невеликий водоемчик.

коли байдики покривається льодом, хлопчаки люблять її пробивати і дивитися, як фонтанує вода. у цьому контексті слово "бити" цілком доречно. і безглузде заняття – пробити ногою або палицею лід, цілком пояснює сенс фрази "бити байдики".

байдики в значенні дерев’яного музичного інструменту, схожого на таз, по якому б’ють ключкою. теж – "гарне" заняття.

байдики – чурка для гри, подібної містечкам, яку вибивають з "будинки". теж зрозуміло, чому її треба бити

Кажуть, що слово «козак» пішло від слова «коса». люди, які були озброїни косами, серпами, могли сміливо вступати в бій з татарами.  поміж багатьох  козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь дмитро вишневецький, що походив з роду князів гедиміновичів і який на початку 1550 – х років заснував замок на острові мала хортиця. згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок запорозької січі. саме тому його вважають першим козацьким гетьманом.  поміж багатьох  козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь дмитро вишневецький, що походив з роду князів гедиміновичів і який на початку 1550 – х років заснував замок на острові мала хортиця. згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок запорозької січі. саме тому його вважають першим козацьким гетьманом.герб козацької держави був козак у кунтуші, підперезаний поясом, із шаблею при лівому боці, у шапці. ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам ’я, права спирається у бік.  цей герб знаходився також на козацьких корогвах і печатях.як жили запорожці на січі? на січі жили неодружені козака і в січ аж ніяк не допускали жінок. такий був закон і він залишався незмінним усього існування січі.

запорозька січ була обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запоріжці. на площі містилася церква, будинку старшини, школа та інші господарські та військові споруди. на площі біля церкви відбувалися січові ради. поза валами був січовий базар, куди приїжджала купці зі своїми товарами. січовики продавали тут продукти своєї праці – і мисливства.

запорозькі козаки становили товариство – громаду, яка поділялася  на курені. найвищим органом на січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки. рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки, пияцтво під час походу, зухвалість тощо. на запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики. ще одним показником розвитку культури на січі було шанобливе ставлення запоріжців до книги.