Правила спілкування по мобільному телефону ( але правила ) потрібно

Правила розмови по телефону-    починаючи розмову по телефону, не забудьте привітатися, закінчуючи розмову – попрощатися!-   знявши трубку, промовте «алло», а не «алле», «так» і ін;-   не слід телефонувати малознайомій людині заради якої-небудь прохання;-   по телефону вітають зі святами, але ніколи не висловлюють співчуття;-    по телефону не слід кричати, повірити роздратовано або тихо і невиразно-    не забудьте, представитися, коли дзвоните; також не слід називати своє ім'я або номер телефону, поки ви не з'ясуєте хто і з якого питання дзвонить;-    прийнято, що першим кладе слухавку після закінчення розмови старший, але якщо ви не можете чекати, то вибачтеся, посилаючись на зайнятість і покладіть слухавку першим.Дуже обережно ставитеся до дзвінків, коли ви телефонуєте з автомата, від сусідів чи знайомих. Такі дзвінки не повинні бути довгими. Користуватися телефоном дуже зручно і деколи просто необхідно, але не забувайте, що телефонний зв'язок не замінить живого спілкування.

Кожний із нас не раз задумувався над доволі простим запитанням. Що страшніше грім, чи блискавка? Щоразу у нас виникає таке запитання під час сильної зливи, або маленького, ніжного, повільного дощика.Усі ми будучи дітьми водночас любили теплий, літній дощик і боялися холодну, осінню зливу. Ми росли і наші думки з часом змінювалися. Ми розуміли, що навіть у грозі є щось позитивне.Але все ж таки ми досі боялися грім більше за блискавку. На мою думку блискавка є набагато страшніша. Багато хто може зі мною не погодитися, адже грім створює надзвичайно страшний, голосний звук-шум, а блискавка всього лише красиво блимає у небі. Але я впевнен(ий;а), що нам усім потрібно боятися та остерігатися лишень блискавки. Саме вона може принести біди  у наші доми, у наші сім*ї, або у наші родини.
І тому я усім вам із впевненістю можу сказати, що блискавка є страшніша за грім...

Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. Якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними — світ став би зовсім іншим. Ніхто б нічого не крав, ніхто б нікого не вбивав, тільки правда йшла б попереду, а ми всі йшли б за нею. Отоді я був би дуже щасливий. Боляче мені, коли бачу бідних дітей та немічних старих людей. Я відчуваю себе тоді нещасливим. Чи багато чого людині в житті треба, щоб бути щасливою? Приголубила бабуся, поцілувала перед сном — і я засинаю, і мені так хороше, відчуваю я себе цілком щасливим.