Як зробити фонетичний розбір слова юшечка

Юшечка - [  й у ш е ч к а ] - 6 букв,7 звуків;

1. Вгорі - обставина (де?), шумів - присудок, вітер - підмет, і - сполучник, зривав - присудок, листя - додаток (кого, що?), з - прийменник, з дерев - обставина (звідки).
2. Сонце - підмет, піднялося - присудок, і - сполучник, швидко - обставина (як?), висушило - присудок, росу - додаток (кого, що?), на - прийменник, на траві - обставина (де?).
3. Місяць - підмет, світив - присудок, у - прийменник, у вікно - обставина (куди?), і - сполучник, заливав - присудок, кімнату - додаток (кого, що?), своїм - прикметник, холодним - прикметник, світлом - додаток (чим?).
4. Через - прийменник, через хвилину - обставина (коли, через який проміжок часу?), ми - підмет, зупинилися - присудок, перед - прийменник, дерев'яним - прикметник, перед будиночком - обставина (де?).

Маруся Богуславка — цілком реальна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Про походження Марусі в думі сказано небагато: жила вона колись у місті Богуславі в сім'ї священика. Мабуть, ще дівчиною потрапила у полон, де й стала дружиною турецького хана. Маруся тужить за рідною землею і, незважаючи на те що вже багато років живе в Туреччині, землю українську називає «наша». Недарма ж і свій ризикований учинок — звільнення українських козаків — вона робить саме на Великдень (найбільше християнське свято). Прощаючись із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам. Але Маруся не хоче і не може повернутись у «рідну сторононьку», бо вже «потурчилась, побусурманилась». Але в душі Маруся назавжди залишилась співучою українкою. У серці в неї пекуча рана, що не загоюється з роками. Маруся добре розуміє, чим для неї може обернутись цей відважний крок, але все-таки зважується на нього. А це свідчить про надзвичайний патріотизм, любов до рідної землі та героїзм звичайної дівчини із квітучого українського міста Богуслава. Честь і вічна слава тобі, українська жінко!