Іть будь ласка. сладіть вірш (пісню) , використавши короткі або повні мнестягнені форми прикметників . або випишіть з народноі пісні (думи) чи вірша уривок, у якому вжито короткі або повні нестягнені форми прикметників . 47 !

народна дума "Сестра і брат"
Через високії ліси
Ясним соколом перелини,
Через бистрії ріки
Білим лебедоньком перепливи,
Через великії города
Сивим голубоньком перелини,
Мов моє серце тугу розважає.

"Маруся Богуславка"
У святую неділеньку рано-пораненьку
То не сива зозуля кувала
Не дрібна птиця щебетала

Та все синів годувала,
Та у найми не пускала,
Чужим людям на поталу не давала
І на стираніє ручок не подавала...

...«Ой та іди ж ти,
Вдове старая,
Куди-небудь проживати
Будуть пить-гуляти,
То тут тобі спокою не буде;
Бо будуть у синіх каптанах.
У китаєвих штанях,
А ти будеш у сірім ряжин...

...Гей, то іде чужая-чужинина,
Молодая челядина...

Виборний - важкий вибір
виборчий - місцеві вибори
військовий - могутнє військо
воєнний - відважний воєн
гарантований - гарант Конституції (сприводу цього невпевнена)
гарантійний - гарантії договору
книжковий - цікава книжка
книжний - історична книга
писемний - стародавня писемність
письмовий - літературне письмо
письменний - відомий письменник
інформативний - інформативність тексту
інформаційний - важлива інформація
перекладацький - досвідчений перекладач
перекладний - український переклад
чисельний - чисельність службовців
численний - дробове число

Колись ця бібліотека, напевне, була вітальнею, але батько там тіль­ки читав. Він завжди казав, що велика бібліотека набагато важливіша від великої вітальні. Батько давно вже познайомив мене зі своєю колек­цією книг, за його відсутності я годинами сиділа в бібліотеці - робила уро­ки за червоним письмовим столом, або вивчала книги, які стояли на по­лицях уздовж стіни. Пізніше я зрозуміла, що батько або забув про те, що лежало на верхніх полицях, або, імовірніше, вирішив, що я ніколи не дістануся туди, але настав день, коли я знайшла старий томик і конверт із пожовтілими паперами. Навіть зараз я не можу сказати, що змусило мене взяти їх, проте картинка всередині книги, запах часу, що линув від цих речей, і те відкриття, що папери є особистими листами,— усе це захопило мене. Я не втрималася й прочитала перший абзац листа, який кілька хвилин тримала в руках, стоячи біля полиць.