Доберіть спільнокореневі прикметники та дієслова до іменників. позначте в них корінь. сніжинки, квіти.

Сніжинки- сніжний, засніжити. Корінь-сніжКвіти- квітчастий, заквітчити. Корінь-квіт

Є в окремих людей особливий талант — копіювати голоси відомих артистів, співаків, а то навіть імітувати звуки поїзда, реактивного літака, плескіт води або пташиний спів... Подумалось мені про це одного квітневого дня, коли йшов я знайомою стежкою понад лісовою річечкою. А подумалося тому, що оце щойно я був присутнім на ...концерті. Почалося все з того, що над головою раптом почув стрекотання сороки. Підвів голову — ніякої сороки й близько немає. Що за дивина? Сорока закричала ще раз. Десь просто над головою, серед гілля молодого клена. Почав уважно придивлятися і побачив ...шпака. Увесь чорний, блискучий — ніби фрак одягнув. А сорочка — перламутрова, в крапочку. Пір'я так і мерехтить на грудях. Шпаку, видно, сподобалося кричати сорокою. Та так майстерно він це робив, що повзик на сусідньому дереві перебіг на другий бік стовбура, а синиці завбачливо розлетілися. Мало того, шпак занявчав кішкою. Признатися, і я був здивований такими звуками. Хтозна, чи бачив шпак, чи чув живу кішку? Може, наслухався сойки. Вона теж вміє копіювати почуті голоси, а коли потривожити її, то верещить, ніби кішка, якій наступили на хвіст. Якусь мить шпак мовчки сидів на гілці, чистив пір'я, яке й так бездоганно блищало. Ну справжній тобі артист перед виходом на естраду, який оглядає свій костюм — чи все гаразд. Шпак меланхолійно підняв голову, трохи схилив її набік — і ось уже полинули з його широко розкритого дзьоба ніжні звуки флейти. Так співає іволга. Либонь, припала до душі йому її пісня. Заспівав раз, вдруге. А потім видав такі звуки, наче хтось заплескав у долоні. Отакої! Виходить сам собі й аплодує. А що ж, по-вашому, мусить робити, коли немає слухачів? Шпак помилявся. Мені теж хотілося заплескати у долоні — подякувати майстерному пародисту. Але вчасно схаменувся. Шпак міг по-своєму зрозуміти мої емоції й полетіти геть. Мені ж хотілося дослухати до кінця його незвичайний концерт. Степан Мацюцький
Ссылка на источник: http://zorya.org.ua/detyam/opovidannya-dityam-parodist-3165.html

Дехто з моїх однолітків байдуже ставиться до свого здоровۥя. Мовляв, що зі мною станеться, якщо я раз чи два затягнуся цигаркою, спробую трохи пива чи ще чогось. А шкода, як відомо, буває відчутною. Дитячий організм дуже швидко звикає до нікотину та алкоголю. Всі вважають такі звички шкідливими. А от цілоденне сидіння перед телевізором, комп’ютером ніхто не вважає шкідливим, а однією з форм відпочинку. Хоча це далеко не так. Так само існує думка, що заняття спортом потрібні тільки спортсменам, а звичайним школярам вони ні до чого. Запевняю вас, що ця думка хибна. Я вважаю, що спорт обۥєднює людей, зміцнює здоровۥя і характер, розвиває силу і терпіння, спритність і швидкість, витривалість і мужність. А ще спорт приносить людям масу позитивних емоцій.
Кожна людина має право по-своєму ставитися до занять спортом. Одні вважають, що необхідно займатися певним видом спорту, інші – що достатньо декількох вправ ранкової гімнастики. Є і такі, що вважають за правильне просто переглядати по телевізору спортивні передачі. Тоді про яку користь для здоровۥя може іти мова?
Я вважаю, що спорт – це важливий крок до здорового життя, це здоровۥя та сила. Якби не заняття спортом, школярі хворіли би набагато більше. Адже дитячий організм тільки розвивається. А сидячи в школі за партою, вдома за комп’ютером, ми перевтомлюємося. Як відомо, у втомленої людини рівень працездатності практично дорівнює нулю. І тільки правильне чередування розумової і фізичної праці перемагає втому. Якби не заняття спортом