П1дкреслити займенники з давніх-давен люди гали за тваринами. тому сьогодні кожен з нас знає багато прикмет. цікавою є поведінка ворони. я дізналася, що якщо ворони купаються, то це до негоди. якщо вранці сидять на верхівках дерев і каркають, то буде мороз. а коли вони вмостилися на середньому й нижньому гіллі, то треба чекати вітру. коли ворони літають гуртами, то прийде снігопад. сі на землю, значить незабаром потепліє і настане відлига. знати прикмети корисно, бо вони застерігають нас від небезпеки.

Коже з нас,я,вони,вони,нас

Це легко, ти чув притчу?
Я розповім, жив собі молодий чоловік, не мав нічого, робив у бані. Люди коли йшли з бані дуже часто забували заплатити. Але одного разу старець йшов звідтіля і дав чоловікові монету. Коли чоловік йшов додому вирішив купити пиріжок. Він купив, а продавець йому і каже: "А ти одним наїсишся?" — та то для мами.
Але коли поліз у кишеню де лежала монета, помітиа ще одну. Від тієї радості, він більше не отямився. Мати померла, чоловік зостався час і до кінця свого життя рахував монети.

Перед нами картина І.С. Їжакевича "Тарас-пастух". Видатний митець присвятив багато творів зображенню визначних постатей української культури. Але найбільша кількість із них — про Т.Г. Шевченка. 

Художник зобразив малого пастуха в момент, коли той, забувши про все на світі, щось записує в саморобну книжечку. Хлопчик не звертає уваги на овець, що пасуться самі по собі. Нам відомо, що Тарас — нещасливий сирота та ще й кріпак у пана. 

Подерта сорочка, солом'яний бриль свідчать про злиденне життя. Але у хлопця є неоціненне багатство — талант. Тому так захоплено працює Тарас над своєю книжечкою, вписуючи туди власні вірші та оздоблюючи їх малюнками й візерунками. Тим паче, що навколо все таке чудове: і невеличкий зелений гайок, і мальовничі біленькі хати, і безхмарне блакитне небо. 

Водночас із співчуттям до маленького сироти виникає і радість за те, що є в нього талант, який буде вічно служити такій милій Тарасовому серцю Україні.