Твір-опис природи за картиною ф.манайла "золота осінь

     Описати картину Ф. Манайла "Золота осінь" пропоную так:
    На картині Ф. Манайла "Золота осінь" зображена найрізнобарвніша та найчарівніша пора року - осінь. Перед очима глядача розгортається гарний пейзаж. На першому плані ми бачимо пожовклу траву та потічок, що ховається вдалині. Праворуч стоять хатинки, зроблені з дерева. Вони ховаються в барвах рослин. Над ними височіють дерева на довгих ніжках. Усі рослини вбрані в золоті, червоні та зелені одежини. За будинками видніються гори. Вони вражають нас своєю величчю.
     Картина Ф. Манайла дивує мене кількістю своїх барв. Дивишся на неї та розумієш усю красу жовтокосої осені-чарівниці. Тиха річка, сільські хатинки, білесенькі берізки та височенні гори створюють атмосферу спокою та надихають. Осінь - це справжнє свято краси, яке зачаровує кожного гостя цього торжества.

Був собі хлопчик. Його звали___. Він був бешкетником. Завжди ставив підніжки (особливо однокласникам),не слухався батьків. Одного разу його батьки залишили вдома та сказали:"Прочитай хоча б 3 сторінки та не бешкетуй". І пішли. Він же нічого не прочитав ,а пізніше батьки прийшли. Мати перевіряє а він бекає. Тато вирішив його наказати ні якого компютера і телевізора. Далі він пішов ганяти у футбол,і баче гном. Він спочатку здивувався а потім вирішив побуцати маленького чоловічка мячем. Після тагого гном зказав чарівні слова і хлопчик став маленьким. Ось потім крихітний чарівник зни, а___ залишився. Доді хлопець надумав знайти того гнома,через три дні він нарешті його знайшов та сказав:
-Будь ласка,разчаруй мене! Я буду вихованим. Обіцяю!
Гном уважно подивився йому у очі  та ласкаво сказав:
-Гаразд. Але якщо ти будеш бешкетним хлопчиком,тоді я тебе зачарую знов! 
-Домовились...
Гномик махнув рукою,__ став великим, а маленький чарівник зник. 
Потім хлопчик вже був вихованим, слухався батьків,івчив уроки,і навіть не бешкетував.

Объяснение:

1. Уночі, як Чумацький Шлях(Чумацький Шлях- підмет) сріблисту куряву простеле(куряву простиле- присудок), вийди на Дніпро! [..., (як ...], ...]!

2. Та в порожнечі нам блукати(блукати-присудок), аж поки ми(ми-підмет) тягар того хреста донесемо(донесемо-присудок) до нашої Голготи. [...], (аж поки ...).

3. Поранилась(поранилась-присудок), скривилася(скривилася-присудок) хмаринка(хмаринка-підмет), коли із вітром юним пустувала(пустувала-присудок) й на заході шовковою хустинкою кривавий пальчик тихо витирала(витирала-присудок). [...], (коли ...).

4. Щойно за Дніпром виткнулося(виткнулося-присудок) сонце(сонце-підмет), в Січі раз і вдруге і втретє стрельнула(стрельнула-присудок) гармата(гармата-підмет). (Щойно ...), [...].

5. Тільки-но вдарять(вдарять-присудок) у лісі морози(морози-підмет), засинають(засинають-присудок) у барлогах ведмеді(ведмеді-підмет). (Тільки-но ...), [...].

6. Щоразу, коли я дивлюся на зелені мережива полезахисних лісосмуг на ланах, мені пригадуються радісні години нашої праці. [..., (коли ...), ...].