Виписати займенники 3-ої особи разом з словами, до яких вони відносяться. що не скажеш їй - повторить з гарною вимовою. і не вчила, а говорить будь-якою мовою. скажеш так чи надішлеш поштою - я від того нічим не змінюся. я людині нічого не коштую, але високо нею цінуюся. хто слово цікаве мені наведе? нехай обізветься кмітлива душа. в цім слові - подвоєна літера д і в ньому ж подвоєна літера ш. до слів обізветься, кмітлива добрати синоніми

  Коломийська земля. 1926 р.” В селі Криворівні, перед  жителями
якої  Франко виступив зі своєю пристрасною поезією в 1912 р., було
встановлено  гранітну плиту з написом: “В честь  Іванові  Франкові
Гуцульщина.  1916-1926”. Польські шовіністи в 1928  р.  намагалися
знищити  її,  але пам’ятку жителі переховали, і  з  1953  р.  вона
знаходиться  у  відкритому в селі літературно-меморіальному  музеї
Івана Франка1.
     На Личаківському кладовищі у Львові, де поховано письменника,
у  травні  1933  р.  було  урочисто  відкрито  пам’ятник  великому
Каменяреві,  споруджений за ініціативою  та  на  кошти  робітничо-
селянських мас і трудової інтелігенції Західної України.  Бронзова
композиція   надмогильного  пам’ятника  виготовлена  за   проектом
скульптора С. Литвиненка в майстерні Л. Тировича у Львові2.
     Недалеко від Коломиї, в селі Слободі, зберігся один з  перших
портретних  пам’ятників  Івану Франку, встановлений  1936  року  з
ініціативи письменника і етнографа Станіслава Вінценза,  який  був
близько  знайомий  з  автором “Вічного революціонера”.  Виготовили
пам’ятник  народні  умільці селяни-каменотеси Василь  Остап’юк  зі
Слободи  та  Іван  Кузьменко  з Печеніжина.  На  мармуровій  плиті
висічено  напис:  “Вірую в силу духа. Пам’яті Івана  Франка,  сина
цієї землі” не всім людям встановлюють памятники а тільки найкрашим з найкрашіх  

  Коломийська земля. 1926 р.” В селі Криворівні, перед  жителями
якої  Франко виступив зі своєю пристрасною поезією в 1912 р., було
встановлено  гранітну плиту з написом: “В честь  Іванові  Франкові
Гуцульщина.  1916-1926”. Польські шовіністи в 1928  р.  намагалися
знищити  її,  але пам’ятку жителі переховали, і  з  1953  р.  вона
знаходиться  у  відкритому в селі літературно-меморіальному  музеї
Івана Франка1.
     На Личаківському кладовищі у Львові, де поховано письменника,
у  травні  1933  р.  було  урочисто  відкрито  пам’ятник  великому
Каменяреві,  споруджений за ініціативою  та  на  кошти  робітничо-
селянських мас і трудової інтелігенції Західної України.  Бронзова
композиція   надмогильного  пам’ятника  виготовлена  за   проектом
скульптора С. Литвиненка в майстерні Л. Тировича у Львові2.
     Недалеко від Коломиї, в селі Слободі, зберігся один з  перших
портретних  пам’ятників  Івану Франку, встановлений  1936  року  з
ініціативи письменника і етнографа Станіслава Вінценза,  який  був
близько  знайомий  з  автором “Вічного революціонера”.  Виготовили
пам’ятник  народні  умільці селяни-каменотеси Василь  Остап’юк  зі
Слободи  та  Іван  Кузьменко  з Печеніжина.  На  мармуровій  плиті
висічено  напис:  “Вірую в силу духа. Пам’яті Івана  Франка,  сина
цієї землі” не всім людям встановлюють памятники а тільки найкрашим з найкрашіх