Додому мишеня повернулося дуже зажурене. що сталося? -схвильовано спитала мама. мишеня схлипнуло й розповіло. ми з хом"ячком пішли на озеро. у ньому ми побачили сонечко. ми вирішили витягти його з озера. коли зайшли у воду, сонечко пропало. ми заплакали і пішли додому. мама обняла його та й каже: -не плач, бо в озері було не сонце, а лише його відображення. то воно не пропало? -певно , що ні! -от добре! побіжу сказати хом"ячкові! дописати закінчення казки

Объответ:

1. Доброта (підмет) - це найбільше (означення) досягнення (присудок) людини (означення).

2.Жити (підмет) - це не значить тільки брати (присудок), а й давати (присудок).

3.Вік (підмет) прожити (підмет) - не поле (присудок) перейти (присудок). Це речення можна розглядати як фразеологічний вислів, і тому визначати в ньому лише головні члени речення. А можна і як безсполучникове складне речення (два односкладних безособових інфінітивних речення, поєднані відношенням наслідку без сполучників), і тоді визначити члени речення так: Вік (додаток) прожити (присудок) - не поле (додаток) перейти (присудок).

*Усі слова, які членами речення не визначено, ними не є, бо службові.

Народження дитини супроводжувалося циклом звичаїв і обрядів, збережених у народному побуті України ще з давніх-давен. Поява на світ нової людини — справжнє таїнство, велике і незвичайне. Звичай, започаткований нашими далекими пращурами, велів не відмовляти вагітній жінці, коли вона попросить щось до чи позичити. Рекомендації, обереги, норми поведінки вагітної ґрунтувалися переважно на народному досвіді, раціональному, мудрому.

Єдине АЛЕ - щоб означення у 2 реченні було справді відокремленим, я додала перед словом таїнство прикметник.