Скласти 8 речень з різними зв’язку. пояснити розділові знаки.

1)Хто хоче збирати, той мусить добре засівати
2)Рої метеликів летять на квіти, щоб далі й далі знов летіти, і бджіл гуде незримий дзвін в гарячу синь.3) Ти до мене прийшла не із казки чи сну, й здалося мені, що зустрічаю весну.4) Щаслива ти, дорого, якою ми ідем, і пісня та щаслива, що в серці ми несем.5) З того вечора я часто приходив до дядька Себастьяна, і ми разом читали якусь книгу, коли він мав час. 1) [ ], ( ), і [ ], ( ) 3) [ ], ( ), і [ ] 2) [ ], і [ ], ( ) 4) [ ], й [ ], ( )

У кожного з нас є своя мрія. Хтось хоче мати новий автомобіль, а хтось новий телефон. Але це власне для мене, не є чимось радісним. Моя заповітна мрія- це поїхати в Німечину, побачити чудову архітектуру міста, пам'ятки народу та дізнатися їхні традиції. 
Пока я навчаюся, їхати в Німечину немає часу та сенсу. Але країну можна побачити не лише побачивши все на власні очі, а через книгу. Там все змальовано! Все що я хочу побачити!
Незважаючи ні на що, я йду у мою рідну бібліотеку, та беру чудову книгу "Про життя та побут у Німечині" Пирйшла додому і тихенько сіла у куточку, читати книгу. Так цікаво поринати у чарівну розповідь традицій невідомого мені народу. 
Я так читала, що й не замітила як заснула.  
Дивна архітектура. А вулиці начебто покинуто людьми вже давно-давно... Ох! Я бачу тисячі будиночків, і всі такі різні. Це напевно село. Ні, це окраїна великої столиці Берлін. Чисельні хмарочоси видніється далеко-далеко в тумані. Краса! 
І ось я прокинулася. Моя мрія збулася, я побачила Берлін. Тепер можна щасливо жити!

Родина - це найцінніше, що в нас є. Я пишаюся своїми батьками, бо вони змогли виховати в мені справжню людину. Ще прищеплині з дитинства моральні цінності, допомагають мені зараз приймати правильні рішення. Якщо в мене виникають проблему стосовно будь-чого, то я завжди могу порадитися з батьками, я знаю, що завжди захищена дорослими, тому  впевнена в собі й легко можу зробити правильний, усвідомлений, націлений на успіх вибір.  Але якщо замислитися над цим питанням, то помітиш, що не всі мають родину та не в кожного є та необхідна підтримка, що допомагає жити. Це дуже сумно, але я вважаю, що люди, які виховані батьками, повинні цінувати їх, та допомагати їншим. В такому разі, взаємодо необхідна, адже кожен повинен почуватися захищеним і потрібним