Вызнач у якомурядкувси слова маютьоднаковукилькисть звукив и букв а ялинка акация жолудя б тополя беризка верба в магнолия пальма м ята

Оууаоаоап7кґх9унопоапоаопподвріж

Шли два мальчика в магазин за хлебом, они были друзья. Только один был уверенный, трудолюбивый, а второй был как ошпаренный.

- "Привет, Димка! Тоже за хлебом?" - сказал Витя

-"Да, скучно вообще! Зачем за этим хлебом идти?" - сказал Дима как громом прибитый. - "Ты такой уверенный. Тебе что не лень в магазин идти?"

- "Да, нет. Я вроде в себе уверен." - уверенно сказал Дима

- "О, Витька! А купи хлеб за меня!" - как водой облитый сказал Дима

- "Давай" - согласился Витя - "Всё, пока"

- "Пока, Витёк!" - счастливый сказал Дима

(Надеюсь правильно. Правильно или нет?)

      Повість “Гуси лебеді летять” є прикладом поетичної розповіді письменника Михайла  Стельмаха про своє дитинство. Саме гуси на початку і наприкінці твору символізують плин книги життя, де найяскравішою сторінкою для кожного є його дитинство.

     Бачимо, що Михайлик був жвавий і веселий хлопець, схильний як  до глибоких роздумів, так і до смішних витівок. Злиденне життя зробило його співчутливим до бідних. Тут мимоволі згадується гарбузове насіння, яке передавали дитячі рученята голодним подорожнім.  Хлопець вирізнявся серед інших допитливістю. Дідусь часто  розмовляв з малим, а онук любив слухати казки, які зачаровували своєю казковістю і торжеством добра. Розповідав про велич природи, про необхідність дбайливого ставлення до неї. Тому Михайлик зростав захоплювався красою рідного краю, мріяв побільше дізнатися про рослини і тварини. Розумів, що в цьому йому звичайно до також книжки. Мова хлопця була наповнена дотепними висловами, фразеологічними зворотами , які є перлинами народної мудрості. 

     Не дивлячись на те, що Михайло Стельмах походив з небагатої  сім’ї,  але дитинство його, оточене  любов’ю та турботою, можна назвати щасливим.