батьки -це найближчі люди які можуть тільки існувати для нас у цілому світі.вони подарували нам життя піклуються про нас оберігають.ніхто не може нам замінити їх.часто ми не цінуємо наших батьків їхню турботу думаємо що це їхні обовязки піклуватися про нас.але є багато дітей які ніколи не знали своїх батьків які їх покинули або померли і вони віддали б усе щоб їх побачити.а уявіть собі що ваші батьки зникли їх просто немає.що ви тоді відчуватимете.ось бачите вони є для вас найціннішим у світі.отож кожного разу коли ображаєтеся на них подумайте щоб сталося якби їх небуло.
Коробкова1437
21.11.2020
Вы поправьте что необходимо, потому что я плохо знаю украинский язык и писал эссе на , а перевёл его интернет. одного разу мені довелося пережити той момент, коли потрібно було повідомити трагічну новину. це було досить-таки неприємною подією в моєму житті, тому що завжди складно бачити те, як боляче при цьому іншій людині. минулого літа мої друзі познайомили мене з дуже веселим і цікавим людиною. його звуть костя. мій новий знайомий дуже любив ходити компанією друзів по різних місцях, в яких можна пофотографуватися, полазити і знайти що-небудь цікаве. звичайно це було цікаво, але частіше за все небезпечно. я, як і ще деякі мої друзі, намагалася відмовляти костю від походів в такі місця, але він нас не слухав. я сама не ходила по таких місцях, тому що прекрасно розумію які можуть бути наслідки. чи не ходили і ті, хто разом зі мною відмовляли костю. решта ж наші друзі ходили по таких місцях і робили безліч фотографій. бувало таке, що, полазити по небезпечних місцях, вони поверталися з саднами. мені набридло кожен раз дивитися на це все, і я перестала з ними часто гуляти. згодом моє спілкування з костею і ще кількома нашими спільними друзями припинилося, але це сталося непомітно. і ось, через пару тижнів, мене і наших спільних друзів покликав погуляти костя, але заздалегідь попередивши, що ніяких походів в небезпечні місця не буде. друзі одразу погодилися, а я довго думала про те, чи варто мені йти. подумавши, я все ж вирішила піти. мені не хотілося йти тільки з однієї причини - набридло видить як вони ризикують через цікавість і фотографій. але якщо вже костя сказав, що не буде нічого, то я погодилася. у той день ми довго гуляли, обійшли півміста. і ось, ближче до вечора, костя завів нас на занедбану будівництво. до цього моменту всі ті друзі, які зі мною відмовляли його від походів в ці місця, вже розійшлися по домівках, і я залишилася одна, хто вирішив це зробити. але, як завжди, ніхто не став слухати. друзі пішли на будівництво, а я залишилася біля паркану. минуло всього кілька хвилин, і я почула крики. костя впав з другого поверху на дерево, а потім на землю. він лежав весь у синцях і порізах, у нього була зламана нога. мені довелося збігати на сусідню вулицю до нього додому, щоб повідомити цю трагічну новину його мамі. коли я їй все це розповіла, то побачимо, як їй складно це уявити, як боляче їй це прийняти, що її син мало не загинув.я так співпереживала їй, намагалася заспокоїти. ми дійшли до будівництва, де вже була швидка і поліція. лікарі сказали, що кості пощастило і його стан не такий вже й поганий. повідомляти трагічну новину виявилося для мене непростим справою, тому що я бачила і розуміла, наскільки важко, наскільки боляче було мамі кістки чути все це. і я нікому ніколи не побажала б опинитися в тій ситуації, коли потрібно повідомляти трагічну новину.
Semenova
21.11.2020
пропоную написати такі 4 речення із складними іменниками,4 речення із складними прикметниками: ⇒ складні іменники: 1. у нашої машини дуже велкий автопробіг. (автопробіг)2. у квартирі моєї бабусі завжди стоїть напівморок. (напівморок)3. мій товариш запросив мене відвідати автомотогурток, на заняття якого він сам ходить близько трьох років. (автомотогурток)4. на свят-вечір ми всією родиною підемо в гості до нашою улюбленої бабусі. (сіят-вечір)⇒ складні прикметники: 1. плуг - це сільськогосподарське знаряддя. (сільськогосподарське)2. тарас шевченко є постаттю волелюбною. (волелюбною)3. на занятті української мови ми вчились визначати лінгвостилістичні особливості тексту. (лінгвостилістичні)4. я вирішив вступити на фізико- факультет. (фізико-)
батьки -це найближчі люди які можуть тільки існувати для нас у цілому світі.вони подарували нам життя піклуються про нас оберігають.ніхто не може нам замінити їх.часто ми не цінуємо наших батьків їхню турботу думаємо що це їхні обовязки піклуватися про нас.але є багато дітей які ніколи не знали своїх батьків які їх покинули або померли і вони віддали б усе щоб їх побачити.а уявіть собі що ваші батьки зникли їх просто немає.що ви тоді відчуватимете.ось бачите вони є для вас найціннішим у світі.отож кожного разу коли ображаєтеся на них подумайте щоб сталося якби їх небуло.