Напишіть 3 речення з прикметниками про весну

Прийшла весна красна.
Настала рання весна.
Нарешті наступила довгоочікувана весна.

Настали теплі весняні дні.Яскраво світить золоте сонечко.Лагідним промінням пестить воно природу.

До школи я завжди приходжу на кільканадцять хвилин раніше, аби мати змогу поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні та домашні новини. Та ось лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
Я дуже люблю своїх учителів і шаную їхню мудрість. Кожен урок не схожий на інший. З учителями у клас приходить якийсь новий непізнаний світ. Коли ми бачимо усміхнені очі вчителя, наші серця починають битися частіше, а якийсь невидимий двигунчик рухає наші олівці та ручки. Інколи час збігає так швидко, що нас дратує дзвінок на перерву. 
А які милі нам ці короткі перерви! Чого тільки не встигаємо упродовж них зробити: і пошептати на вушко подрузі, і забігти у бібліотеку, і вкусити печеного пиріжка або просто побавитись іграшкою.
Інколи чуємо, як учні нарікають, що у школі їм скучно. Я з цим не згодна. Адже ми - частинка школи. Від нас залежить, чи буде шкільне життя цікавим. Якщо бути уважним на уроці та розумно активним на перервах і після уроків, то й не зауважиш, як минають шкільні дні. Напевно, окремим учням ліньки покумекати, як знайти себе у шкільному вирі. Але я впевнена, що у школі мені завжди буде добре і цікаво...

Цього року весна прийшла зненацька. Якось із-за хмар визирнуло сонце — і потекли струмки. Подув вітерець, за три-чотири дні все висушив. Загомоніли птахи: їм багато треба встигнути зробити до приходу осені. Але коли ще та осінь… А тепер весна!

 

Я іду до гаю, і в блакить безкраю
Серце моє лине й птицею співає
Про весну чудесну на моїй Вкраїні…

 

Усе радіє, співає, бринить. Природа прокидається, наповнюється особливими звуками. Метушаться різні комахи, щебечуть пташки, з’явились трави і квіти — усе радіє сонцю, усе тягнеться до тепла, до життя.

 

Весна-чарівниця,
Неначе цариця,
Наказ свій послала,
Щоб краса вставала.

 

І людина стає більш чутлива весною: усе помічає, до всього приглядається, прислухається, дивиться навкруги здивованими очима. Прилинь до дерева і почуєш, як по ньому піднімаються соки. І здається, що воно живе, бо тремтить під твоїм вухом. Побігли соки по стовбуру, по гіллю, і незабаром з’являться листочки — молоді, яскраво-зелені. А там і цвіт запанує. Ото краса! А пахощі які! Буде робота для бджіл.

 

Не вперше ти бачиш весну, не вперше чуєш її галас. Але кожного разу дивуєшся і сам ніби прокидаєшся, сповнений радості, надії. І хочеться жити, всіх довкола любити, робити корисні справи відкриття, говорити приємні слова, закричати на повний голос: «Люди, весно, я живу, я люблю, я — молодий!»