Замітка типу роздум про вчинки людей

У нашій школі є гурток народних промислів. Хлопчики, які навчаються там, прагнуть опанувати кращі традиції мистецтва нашого народу. Ще здавна українські вироби з дерева цінувалися у всьому світі. Особливим попитом завжди користувались скрині та скриньки, посуд, декоративні тарілки та інше. Народні майстри вміли у своїх витворах відобразити чарівну неповторність української культури. Отже, і хлопці вивчають спеціальну літературу, розглядають зображення чудових зразків різьблення по дереву. А потім вони намагаються створити щось своє, неповторне, і цим зробити хоч маленький внесок у скарбничку рідної культури. Чимало робіт юні майстри подарували малюкам із сусіднього дитячого садочка. Маленькі дітки отримують подаруночки і теж мріють швидше підрости і піти до гуртка. Корисну справу роблять юні майстри.

Вони вчаться шанувати рідну культуру і навчають малечу шанобливо до неї ставитися. Тільки за такого ставлення до народних надбань наш рідний дім, наша країна може розквітнути.

Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-rozdum-pro-vchinki-lyudej-zamitka-v-gazetu/#ixzz42KtC8Cqk

Одного разу сталося велика біда- пересварилися усі слова в реченнях. ніхто не хотів стояти поруч один з одним, Всі слова розбігалися в різні боки.Зовсім так , як учні в школі коли посваряться- то б"ються, то сидять по різних закутках. Матуся Мова вже й не знала, що їй робити зі своїми неслухняними дітьми- словами Як же їх помирити? Як примусити правильно стати в реченнях? Адже при такому безладі в реченнях і мови немає.багато часу пройшло чи мало, того нам не відомо, але рішення знайшлося. Згадала матінка Мова про найменших своїх діток- вони навіть членами речення не були.Це слова і, а, й, чи, але, бо, щоб,та, ніби.Сказала тоді Мова такі слова:" Ви найменші у мене, та завдання я вам дам важливе- ви поєднаєте слова у реченнях, щоб зміст їх був людям зрозумілий, а за це назову я вас СПОЛУЧНИКАМИ."Від того часу й з"явилися сполучники в нашій мові, що поєднують однорідні члени речення. 

Діти , опинившись тут в перший раз, були вражені чарівним видовищем, відриваються на прибережні скелі. В п"ять годин ранку мисливці , які збилися з шляху з-за туману, набрели на хатинку. Сковзаючи по обсипаному камінні ,піднімаюся на високий насип , що простягнувся вздовж відкритого , голого берега. Хмари, гнані вітром, швидко мчали по небу. Навколо дуба юрмилися хлопці, збігшись з сусдніх дворів. Вже зацвіли росли біля струмка незабудки. Сонце, що здалося з-за хмар, яскраво освітило ліс і галявину. З"явилися на деревах бруньки говорили що настуупила весна. Перед очима мандрівників, які піднялися на вершину гори, відкрилася чудова панорама.