Твір опис предмета (тільки красивий)

Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами.  я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.

[іде(присудок) христина(підмет) лугом(додаток)] 1ч, [розгортає(присудок) цю(означення) трепетну(означення) сітку(додаток),] 2ч а [навколо(обставина) неї,(додаток) мов зелена роса,(порівняльний зворот)  розбризкуються(присудок) киноки(підмет),] 3ч    та й [знову(обстанива) невтомно(обставина) ведуть (присудок) смичками(додаток)   по струнах(додаток) своїх(означення)   крихітних(означення) скрипочок.(додаток)] 4ч (розповідне, не окличне, складне, багатокомпонентне, з різними звязку). 1 ч -  іде христина лугом - умовно просте, поширене, повне, не ускл.2ч -  розгортає цю трепетну сітку -  умовно просте, поширене, повне, не ускл. 3ч -  навколо неї, мов зелена роса, розбризкуються киноки - умовно просте, поширене, повне, ускладнене порівняльним зворотом4ч -  знову невтомно ведуть смичками по струнах своїх крихітних скрипочок -  умовно просте, поширене, повне, не ускл. звязки в реченні: 1 і 2 безсполучниковий звязок, 2 і 3 - сурядним спол. а, 3 і 4 сурядними спол. та й. схема - [], [],  а [,], та й [] іде - дієслово христина - іменник лугом - іменник розгортає - дієслово цю - займенник трепетну - прикметник сітку - іменник а - сполучник сурядності навколо - прислівник неї - займенник мов - прислівник або прийменник зелена - прикметник роса - іменник розбризкуються - діюприсл. киноки - ? я слова такого не знаю(; если это коники - то іменник та -   сполучник сурядності й -  сполучник сурядності знову - присл невтомно - присл ведуть - дієслово смичками - іменник по - прийм струнах - іменник своїх - займенник крихітних - прикм скрипочок - іменник все что знала написала

Дієприкметник  — особлива форма  дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості  дієслова  і  прикметника.відповідає на запитання - який? , яка? , яке? , які? .особлива форма,закінчення на но,то. із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має  вид  —  доконаний  або  недоконаний  та  час  —  теперішній  або  минулий.вид дієприкметника залежить від того дієслова, від якого він утворений. порівняйте: планувати  — планований (недоконаний вид), запланувати  — запланований (доконаний вид).час дієприкметника зумовлений тим, коли з'явилася ознака, на яку він вказує,  — у минулому чи тепер: посивілий (минулий час), сивіючий (теперішній час). як і прикметник, дієприкметник змінюється за    (підкреслений, підкреслена),  числами  (підкреслені  —  множина),  відмінками  (н.:   почорнілий;   p.:   почорнілого;   д.:   почорнілому  і  т.  д.); залежить від іменника (порівняйте:   жовте листя;   пожовтіле листя); у реченні виконує роль  означення  або  присудка  (неподалік чорніє щойно зоране поле. поле зоране на відміну від прикметників, дієприкметники називають не постійну ознаку, а тимчасову, пов'язану з дією. порівняйте:   тихий куток  — стихаючий гомін;   біла стіна  — побілена стіна.