Доповідь на тему життя-це гра.будь гравцем.

"життя - це гра, а люди в ній - актори" -

цей вислів сказаний про нас,

бо кожен день міняємо ми ролі,

а через рік замінюють і нас.

джульєтті згодом набрида ромео,

здається й гамлету офелія не та.

піски із злота, сонце з карамелі

у грі "життя" усе кудись зника.

життя-це саме мати талант "брати від життя все" і вміти насолоджуватись робить людину щасливою.життя ,звичайно,має вельми складні іспити,які укріплюють наш дух(та й без них було б зовсім не цікаво,ми б не могли відчути мить радості,щастя,яка настає після пройдення чогось важкого чи поганого).за чорною смугою тягнеться бі не повинні бути "сліпими",які бачуть тільки чорні плями світу.подививіться навколо-життя прекрасне в усіх його проявах: весняний спів пташок,грайливі посмішки людей,злотаве треба цитувати нудьгуючих будистів" життя-це сон перед смертю" чи щось подібне.треба радіти життю! життя - це найтриваліший і найскладніший іспит для кожного з нас. випробування щастям і недолею, радістю і смутком, успіхами і невдачами. цікаве те, що наявність високого інтелекту і природніх талантів у людини не гарантує їй того, що вона складе цей іспит.

Гори, ще неосвітлені сонцем, виділялися на посвітлілими небі. на темному тлі гір, вкритих непрохідними лісами, проносилися клапті туману, а внизу стояли сутінки. річка, нескута льодом, похмуро котила води. нестихаючий вітер не прогнав залишки нічного туману. раптом на вершині кручі спалахнули і засвітилися, ще не роздягнуті осінню, модрини. перший промінь, поки невидимого сонця, торкнувся стрімчака. вогняне коло показалося над непокритою деревами частиною гори. на єдину мить засвітилася навіть темна річка, а потім дно долини знову стало холодним і синім.

Сама писала пару лет назад, пользуйтесь) прийшла довгожданна весна, моя улюблена пора року. я дуже льблю дзвінкий, радісний, зворушливий пташиний спів, що лине у блакитному чистому небі. я люблю навіть перший подих весни у таненні снігу, маленьких струмочках, прозорих калюжках, краплинках води. чарівна весна увійшла у парки і сквери, наповнила новим життям бруньки дерев, кушів. вже зазеленіла трава, з’явилися яскраві духмяні квіти, розцвіли білим цвітом сади! за це любить весну кожен і я особисто.весна красна, бо прекрасна кожною квіткою, барвистим метеликом, співочим соловейком. сьогодні казковий день, теплий і сонячний. ледь помітний вітер гойдає тонкі віти дерев. годівничка для птахів порожня, вони всі в небі. пернаті друзі співом вітають весну. я дістаю зошита, вириваю чистий аркуш і роблю кораблика. пускаю його в перше плавання по струмочку , що біжить вздовж тротуару. весна зігріває душу і наповнює радістю моє серце, бо настала пречудова пора року!