Скласти речення з пари слів зима-літо

  літо  дбає,  зима  поїдає.

зимата лыто поряд не стоять

Я не дуже люблю прибиратися у кімнаті, але час від часу навіть мені стає ясно, що без прибирання не обійтися. Такий момент настає зазвичай тоді, коли я не можу знайти якусь річ. Головне для мене, коли я вирішила приратися у кімнаті - не відволікатися і не кинути цю роботу на середині, бо тоді безлад залишиться і навіть погіршає.  

Прибирання я починаю з того, що збираю розкидані речі. Брудний одяг кладу у кошик для брудної білизни, щоб потім покласти у пральну машину. Прибираю на столі, викидаю непотрібні папірці та інше сміття. Потім витрушую килимок біля кроваті та покривало. Підмітаю та протираю підлогу. Насамкінець протираю стіл та полиці від пилу ганчіркою, а монітор комп'ютера - спеціальною вологою серветкою. Усе, кімнату прибрано, і я іду на кухню налити собі чаю.

Объяснение:

творчості Т. Г. Шевченка багато уваги приділялось і долі жінки: їх безправність, беззахисність, трагізм долі — завжди хвилював поета. Можливо, тому, що рано пішла з життя його матір, можливо, тому, що доля коханої Оксани тяжко зранила душу поета, можливо, тому, що була тяжкою доля його сестер.

У поемі "Наймичка", яку поет написав 1845 року, розповідається про долю Ганни — матері, яка не в змозі виростити сама дитя, підкидає сина багатим бездітним людям, а сама йде до них наймичкою, щоб бути біля своєї дитини, хоч і не маючи можливості сказати, що вона його мати.

Коли в класі вчителька читала цю поему Т. Шевченка, було тихо, всіх схвилювала доля Ганни.

Слухаючи поему, я була вражена силою материнської любові. Як же вміла Ганна глибоко любити, яку мала велику силу волі! Адже вона ніколи не думала про себе — всю себе віддала синові. Ганна любила сина мовчки, і він відчував її любов, дивуючись із почуттів сторонньої, як він вважав, жінки.

Мені боліло серце, коли Ганна відмовилася бути за матір Маркові на весіллі, хоча й розумію, як би їй це було нестерпно.

Коли читали рядки поеми про останнє повернення Ганни з Києва, я була схвильована тим, якою доброю жінкою була Ганна, як вона любила не тільки Марка, а і його дружину, і його дітей. Мені здається, що якби Ганна розповіла Маркові раніше, що вона — його матір, то все у них було б добре. Я впевнена, що Марко зрозумів би свою рідну матір, більше того — він захоплювався би нею, її вчинком.