Доберіть протилежні за значенням слова, позначте корень і закінчення : радість, сила, спокій, холод, суша, сухий, гора, ніч, ранок, південь

радість - радіст корінь закінчення нулове.

сила - сил корінь а закінчення

холод - корінь холод закінчення нульове

суша - суш корінь закінчення а

сухий -сух корінь ий закінчення

гора - гор корінь а закінчення

ніч - ніч корінь нульове закінчення

ранок -ранок корінь нульове закінчення

південь -день корінь нульове закінчення пів префікс

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

радість-смуток сила-слабкість спокій-тривога холод-спека(тепло) суша-вода сухий-мокрий гора-впадина ніч-день ранок-вечір південь-північ

                               

 

       

 

 

з давніх-давен склалося так, що кожна держава має державні та деякі інші додаткові символи, головними серед яких є герб країни, її прапор і гімн. гербом україни зараз прийнято вважати тризубець. але це дещо не так, адже це лише малий герб країни, а над головним робота й досі не закінчена. та так чи інакше, але саме тризубець, у будь-якому випадку, буде складати основу великого українського герба. цей символ нашими співвітчизниками використовувався ще в середньовіччі. пізніше тризубець став знаком деяких великих князівських родів київської русі, зокрема данили галицького, володимира великого і князя святослава.

що ж означає тризубець? на це питання існує кілька відповідей. по одній із версій три зуба емблеми символізують три природні стихії – землю, воду і повітря. друга версія допускає, що тризубець – це символ триєдиного бога, святої трійці. а український гетьман микола грушевський вважав, що тризубець міг бути верхівкою символу гетьманської влади – булави.

щодо прапора україни, то історія з’єднання жовтого і блакитного кольору на ньому бере свій початок від герба галицько-волинського князівства, на якому було зображено жовтого лева на блакитному тлі. у сучасному світі кольори українського прапору частіше усього пов’язують з синім небом та золотими хлібними нивами.

Жив собі заможний чоловік із сином. коли хлопець став дорослим, батько сказав: – вирушай у подорож світом. ось тільки поспішай не гроші заробляти, а розуму набиратися. дізнайся, як живуть і працюють люди. дав золотих монет на дорогу, наказавши їх не витрачати даремно, благословив і відпустив. мандрував юнак, коли це опинився в одному місті. дивиться: ведуть чоловіка до в’язниці. – скажіть, люди добрі, – звернувся він до оточуючих, – що поганого зробив цей бідолаха? – має багато боргів і не може їх сплатити. тому повинен сидіти за ґратами. мандрівник звернувся до суддів: – панове, чи можу сплатити борги чоловіка та викупити його з неволі? – будь ласка, – почув у відповідь юнак. хлопець віддав усі гроші, продав одяг і нарешті зібрав потрібну суму. судді відпустили в’язня, й вони вдвох вирушили подорожувати світом без копійки в кишені. одного разу зголоднілі мандрівники лягли відпочити під деревом. – набридло таке життя й тебе шкода, – раптом сказав викуплений чоловік. – адже не з власної вини страждаєш. ходімо до моєї названої сестри, чарівниці, хай зарадить нашим бі. – згода. довго йшли, нарешті дісталися лісу. дерева і – аж до самого місяця, листочки на них золоті, а гілки – срібні. а посеред галявини палає яскравий вогонь і дим в’ється. хлопець, недовірливо все навколо, тільки шепоче: – дивина яка… – не бійся, – заспокоює товариш. – ніхто нас не скривдить, адже тут мешкають мої названі сестри з матерями. зачекай, повідомлю про наш прихід. тільки запам’ятай: якщо тобі дороге життя, не кажи жодного слова. будь уважним, адже під золотим деревом збираються чарівниці, щоб вишивати й таночки водити. якщо помітять, нашлють закляття. сказавши це, чоловік мов крізь землю провалився. минув якийсь час. юнакові набридло чекати, й він вирішив прогулятися лісом. раптом дивиться: крилаті дівчата танок водять. сховавшись, хлопець хотів поспостерігати за красунями, та, на біду, одна з них помітила непрошеного гостя й наслала чари. тієї ж миті бідолаха осліп та онімів. невдовзі на крилах прибув товариш, дістав маленьку сопілку, сів на дереві й заграв. з усіх боків почало злітатися стільки чаклунів і чарівниць, братів і сестер названих, що й не злічити. подалися вони шукати в лісі цілющі трави, щоб вилікувати юнака. і справді, незабаром гість одужав. крилаті дівчата почали вмовляти красеня лишитися з ними, обіцяючи оженити на найвродливішій чарівниці. хлопець подумав-подумав і сказав: – дякую вам усім, але на мене чекає старий батько. багато чому навчився, мандруючи світом, і у вас хорошу науку здобув. найкраще там, де серце лишилося. моє – в батьківському домі. повернувся юнак до тата мудрим і спокійним та з чарівними подарунками. незабаром зустрів дівчину, з якою створив гарну сім’ю, і жили вони у щасті й коханні.