Опис вербових котиків у художньому стилі вживаючи прислівники

Яскраве сонечко всміхається у моє вікно. Гілочка верби милує око пухнастими котиками. Така ніжна, тендітна та красива. Дивлячись на ці гнучкі прутики з пухнастими «намистинами» одразу становиться тепло та легко на серці. Значить, весна не забариться, значить скоро уся природа остаточно прокинеться, адже квітуча верба – віщунка скорої весни

Прислівник — це незмінна самостійна частина мови,  що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?
Прийменник — незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови.
Сполу́чник — це службова частина мови,  яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення. Він на питання не відповідає, бо є службовою частиною мови.

Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша

(Іван Нечуй-Левицький , "Кайдашева сім"я")