Опис процесуу праці за власним спостереженням з складним планом або з прости будь ласка будь яка

улітку багато людей задіяні у праці на полі. хто догляда овочі, хто косить траву, а хто вже збира перші врожаї. відпочиваючи за містом, я часто спостерігала за такими працьовитими людьми і мені дуже їх старанність. наприклад, ви можете запитати: "що може зацікавити у праці звичайного косаря? ". та чи знаєте ви - наскільки, це клопітка робота? тільки но сонце починає сходити на небі, а косар вже прямує на своє поле. спочатку він обходить і обдивляється траву, вибирає з неї гілля, що можє заважати і починає точити косу. до роботи він приступа завзято і починає прокошувати невеликі рядки один за одним ві траву в один бік. під час замаху косар стоїть прямо і опирається на одну ногу. працює   довго, майже до обіду, без перепочинку, а опісля знову береться за діло з тією самою енергією. я дуже поважаю таких людей, за їх силу і характер.

план

1різні види праці влітку

2праця звичайного косаря

3косар за роботою

План 1. людина і природа. 2. стихійні лиха. 3. любіть природу! багато століть тому, людина цілком залежала від природи. вона була безпорадною перед сильною зливою, пожежами лісів, виверженнями вулканів… але вона жила в єдності з природою. вона була вдячною за їжу, що давав оточуючий світ, та за придатні умови для існування. людина була чутливіша для природних ритмів, адже їй це вижити та пристосуватися до можливих природних змін. сьогодні здається, що людина нарешті перестала залежати від природі. ми починаємо вірити в ілюзію, що нібито ми самі по собі, окремо від неї, що ми підкорили її, поставили собі на службу. цьому здебільшого сприяє технічний прогрес. ми навчилися створювати геніальні механізми, модифікувати їжу з незрозуміло чого, ми влізли навіть у днк людини та програмуємо її генетичний код, ми навчилися створювати дітей «під заказ» - з пробірки. та чи це дає нам привід для гордості? насправді ми залишилися на рівні доісторичних людей, з однією різницею, що майже остаточно втратили зв'язок з природою. ми також безпорадні перед обличчям стихійних лих. проти цунамі, потужних землетрусів або торнадо безсилі усі наші наукові розробки. ми в змозі лише приблизно передбачити час катастрофи, але не знешкодити її. вулкани, що вивергаються й сьогодні,і також не питають для цього дозволу. а ми тільки й встигаємо евакуювати наступну порцію жителів небезпечних регіонів. можливо, пора забути про свою надуману велич, відволіктися від своїх новомодних гаджетів та повернутися обличчям до землі, природи та нарешті усвідомити, що ми є одним цілим. ми пов’язані глибше, ніж можемо собі уявити. ми маємо шанувати її, берегти та любити. можливо тоді, і самі нарешті зможемо еволюціонувати як вид.

Н.в.Марія Василівна, Наталія Ярославівна, Анна Миколаївна, Андрій Вікторович, Назар Лукич, Тарас Іванович

Р.в. Марії Василівної, Наталії Ярославівної, Анни Миколаївної, Андрія Вікторовича, Назара Лукича, Тараса Івановича

Д.в. Марії Василівній, Наталії Ярославівній, Анні Миколаївній, Андрію Вікторовичу, Назару Лукичу, Тарасу Івановичу

Зн.в. Марію Василівну, Наталію Ярославівну, Анну Миколаївну, Андрія Вікторовича, Назара Лукича, Тараса Івановича

Ор.в. Марією Василівною, Наталією Ярославівною, Анною Миколаївною, Андрієм Вікторовичем, Назаром Лукичем, Тарасом Івановичем

М.в. на Марії Василівній, на Наталії Ярославівній, на Анні Миколаївній, на Андрію Вікторовичу, на Назару Лукичу, на Тарасу Івановичу