)від поданих ічних назв утворіть і запишіть прикметники за суфікса -ськ-. зразок: прилуки - прилуцький. лейпциг, дрогобич, іртиш, карпати, оренбург, сиваш, овруч, південний буг, воронеж, черкаси, біла церква, галичина, цюрих, острог, кагарлик, ніжин, рига, прилуки, ладога, норвегія, запоріжжя, бахмач. 2) запишіть фонетичною транскрипцією прикметники, утворені від виділенних слів. пожл, надо)

Лейпциг - лейпцизький, Дрогобич- дрогобицький, Іртиш- іртиський Карпати - карпацький Оренбург - оренбурзький Сиваш- сиваський Овруч- овруцький Південний Буг- південнобузький Вороніж- воронезький Черкаси- черкаський Біла Церква-білоцерківський Галичина- галицький Цюрих - цюрихський Острог - острозький Кагарлик -кагарлицький Ніжин -ніжинський Рига - ризький Прилуки- прилуцький Ладога -ладозький Норвегія-ноовежський Запоріжжя-запорізький Бахмач-бахмацький Не знаю які виділені слова.

«Можливість читати чуже листування – це спокуса, яка для несформованої молодої людини без стійких внутрішніх принципів може бути загрозою для подальшого формування». Будь-яка людина – друг, партнер, чоловік, дружина – має право на особисту свободу поза стосунками. Читання чужого листування – це спроба контролю, яка може спровокувати те, чого ми першопочатково боялися. У результаті партнер відсторонюється, шукає більш комфортні для себе стосунки – проте вже з іншою людиною, або таємно, вважає Барцалкіна За умови, коли ви все ж таки читали приватне листування іншої людини, краще за все ініціювати відверту розмову та обговорити проблеми, які накопичилися у стосунках.

Коли хтось відбере в когось гроші, візьме чужі речі, сяде за кермо чужої машини, «щоб покататися», всім ясно — це крадіжка, злочин. Злодій зазіхає на чужу власність.
   Але ж і наші власні думки, почуття, маленькі й великі події нашого життя — також наша власність.  Власний і власність — слова спільнокореневі.
   Підслуховуючи приватні розмови, читаючи чужі повідомлення, нечесні люди завдають збитків науковцям і підприємцям, чиї думки, плани вони можуть привласнити й використати.
   Диктаторська держава через підслуховування розмов і переглядання кореспонденції контролює громадян, дізнається про їхні критичні погляди і може на цій підставі навіть арештовувати їх.
   Водночас ніби таке «невинне» підслуховування розмов однокласників або читання адресованих іншим записок — теж негідна поведінка.
   Той, хто підслуховує, підглядає, розповідає про чу¬жі таємниці, порушує одне з основних прав людини — право вибору. Кожен сам обирає собі друзів, сам вирі¬шує, хто заслуговує на довіру, з ким ділитися своїми думками й почуттями.