Написати оповідання "народні звичаї україни"

Наш народ має багату культуру,величезний скарб якої складається з цінностей .надбанних багатьма поколіннями .З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя . Вони закладені в українських звичаях . обрядах . фольклорі.адже в них - світовідчуття та світоприймання нашого народу.У звичаях переплилися хліборобські мотиви ,військові . казково - фантастичні .весільні та біблійно релігійні.  Я і моя сім'я слідкуємо і живемо по народних звичаях

Коли мені в школі задали написати твір про мою улюблену пору пору, я вагався недовго. Так, мені подобається золота осінь, білосніжна зима. Я також люблю весну, коли навколо буяє зелень та квітують дерева. Але моя найулюбленіша пора року – це літо!

Особливо я люблю прихід літа. Це пора, коли спека та задуха ще не владарюють над містами та селами. Навкруги багато квітів. Ще навіть білі «свічки» на каштанах світяться. Вечорами тепло, але повіває свіжий вітерець. Не сидиться вдома, хочеться гуляти, веселитися. І люди навколо відчувають щось подібне: у всіх святковий, піднесений настрій.

Під час літніх канікул можна досхочу порадіти життю: мандрувати, купатися на пляжі, грати в футбол, баскетбол або бадмінтон, кататися на велосипеді. Є час читати всі книжки, які заманеться, а не тільки за шкільною програмою. Є час вільно посидіти за комп’ютером, але цим не варто захоплюватися. Адже надворі стоїть прекрасна пора року, не можна втрачати ані хвилини!

Звичайно, влітку часто буває спекотно та незатишно, особливо в великому запиленому місті. Але мені аж ніяк не хочеться проміняти це надмірне тепло на зимні холоди та теплі валянки! Літня спека тільки нагадує про те, що потрібно облагороджувати місто, висадити дерева для затінку.

Літо подобається мені не тільки тому, що влітку я зазвичай відпочиваю на канікулах. В цю пору року родюча природа така щедра на свої дари: овочі, фрукти, ягоди. Першою достигне черешня. Потім доспіє темна солодка вишня, а далі… Сонячні абрикоски, червонобокі яблучка, виноград, сливи… Справді, я люблю літо за те, що з-поміж інших пір року воно найщедріше до людини.

Читать полностью: http://tvori.com.ua/tvir-na-temu-moya-ulyublena-pora-roku-lito/#ixzz40uXbKsPK

Навесні ліс оживає після довгої зими. Ще недавно він був похмурим, а дерева стояли голі. А тепер ліс осяяло весняне сонечко. Тугі бруньки набухли на деревах за кілька днів. Вони розкрилися у ніжне зелене листя. Весняний ліс знову шумить від вітру.

Відразу після закінчення зими, на ще мокрій та холодній землі з’являються перші проліски. Це маленькі, ніжні та тендітні квіти, але які ж вони сильні та витривалі! Проліски не бояться пробиватися крізь залишки снігу, назустріч сонцю. Вони не бояться також весняних приморозків.

Скоро землю знову прикрасить шовковий килим з м’якої трави. А на сонячних лісових галявинах виростуть справжні розсипи різнокольорових квітів. Це яскраво-жовті примули, лілові крокуси, голубі дзвіночки, червоні дикі тюльпани. А слідом за ними білим або рожевим кольором зацвітуть деякі лісові дерева та кущі. Наприклад, дикі яблуні, вишні та груші, глід та бузина.

Навесні ліс сповнений заливистих та дзвінких пташиних голосів. Лісові птахи шукають собі пару, в’ють затишні гніздечка. Весна — це час весіль для лісових мешканців. Навіть змії, і ті святкують свої зміїні весілля. Навесні змії дуже злі та не полюбляють, коли їм заважають. У цей час потрібно ходити лісовими стежками обережно, щоб ненароком не наступити на змію, яка гріється де-небудь на сонечку.