ответ: ми живемо в прекрасному краї - україні. він славиться родючими землями з багатими урожаєми та чудовою природою. на численних уроках природознавства ми розглядаємо все детальніше природні умови, клімат нашої країни.
але перш за все україна відома своїми людьми: добрими, працелюбними та привітними, які щоб не відбулося відстоювали свою честь.
насамперед будуючи свою україну я буду зразковим громадянином та людиною. старатимусь вказувати на помилки інших обґрунтовуючи їх. адже, на мою думку, честь будь-якої країни залежить від народу. якщо б кожен задумався що для нього значить честь справжнього громадянина україни, то були б не такі засмічені вулиці, річки, пляжі й т д. бо задумуючись над цим питанням насамперед ми ставимо пріоритет чесності перед самим собою. адже, наскільки ми будемо правдиві з собою, настільки ми будемо правдиві з іншими.
загалом я б будувала/в свою україну з чесності своїх громадян, бо, на мою думку, якщо кожен замислиться над питанням пріоритетів для себе, то обере чесність з собою та іншими, яку треба дотримуватися.
объяснение:
в основному я брала більший схил на моральні цінності які має дотримуватися громадян україни, а не фізичні і т д. загалом я так собі зрозуміла питання
відповідь:
заголовок: люба анна павлівно!
основна частина: ви моя бабуся, та вчитель по українській мові. я вам дуже довіряю, і можу доручити це саме вам. чи не могли б ви знайти для мене тлумачний словник 1980 року, та переглянути умови для прийняття в конкурсі з української мови?
термін виконання: особливо друге, дуже прошу, бо час пливає, і скоро збір участників закінчиться.
заключаюча частина: буду вам дуже вдячним, а також радий будь якій і. чекаю від вас відповіді.
пояснення:
не знаю чому я віришив так розділити це все, але ось. сподіваюсь тобі підійте, і сподіваюсь я написав усе правильно.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Скласти текст на тему"про шо розпов! ла б! ла сн! жинка", використовуючи слова: н! жна, пухнаста, легка, мов з! рка, пушинка, пов! тря, земля, хмара, метелиця, весело, крутитися, б! лий килим
хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими красунями. матуся-хмарка любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. як це було прекрасно! сніжинки закружляли над землею у веселому таночку і літали, лі а поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших сніжинка. вона була легка і срібляста. вітер ніжно підхопив сніжинку і спустив до моеї лодоні. в морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почала розпитувати сніжинку про її пригоди. вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала та про матусю-хмаринку. сніжинка була допитливою і спостережливою, тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. біла сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. про чарівну музику новорічних і про все, все,
та раптом на небо випливло чарівне малинове сонце! воно було таке велике і гарне. такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.