Постав словосполучення в давальному вiдмiнику однини. перша вчителька , дитяча лiкарня, менша сестричка, люба матуся, привiтна однокласниця. з двома словосполученням склади розповiдне речення.

Першій вчительці, дитячій лікарні, меншій сестричці, любій матусі,привітній однокласниці. 
 
Дитячій лікарні потрібне обладнення, щоб рятувати життя немовлят.
Я подарила своїй меншій сестричці красиву ляльку.

Жив-був король Прислівник. І був у нього син Навпаки. Завжди він робив все навпаки. Одного разу у короля  стався конфлікт з королевою Іменник. Розпочалася у них війна і була вона дуже жорстокою, погубила дуже багато прислужників короля і самої королеви. Ось Прислівник  і каже до сина свого:
 - Сину, будь-ласка, закінчи цю війну. Піди до королеви і попроси, щоб вона закінчила війну.
 - Гаразд, тату, я піду! 
Ось дійшов до замку, і починає говорити з королевою, коли вона сидить на великому троні біля входу і тримає у руці посох, а біля неї стоїть її син Дієслово і брат Прикметник. 
 Ось і принц Навпаки каже:
 - Королево Іменник. Будь-ласка закінчіть цю війну, бо вже дуже багато втратили прислужників і воїнів, як і мій батько, так і ви.
 - Ну, я вже і сама думала посилати свого сина до вас просити перемир'я. Отже я згодна.
 Ось і війна скінчилась. А король запросив королеву з її сином та донькою до себе в гості. Принцу Навпаки дуже сильно подобалася принцеса Навмисне. Ось як раз того самого дня, одружилися вони і зіграли дуже велике весілля. Облогодори меня лайком и поставь лучший  ответ очень долго писал это все

Про людину можна дуже багато чого довідатися з того, як вона поводиться з мовою, які слова злітають у неї з губ. Якщо людина говорить грамотно, у неї багатий словниковий запас, вона вживає слова в правильному значенні, не вживає слів-паразитів, то перед вами розумна, інтелігентна людина. Якщо звертається до інших ввічливо, то це людина вихована. Якщо ж хтось лається, каже грубості, не може зв’язати двох слів – то розвиток цієї особистості залишає бажати кращого. Мова може бути «забруднена» грубими словами, як одяг, але це з часом можна виправити.

Мова – вона як одяг, всього лише «візитка». Під некрасивим одягом може ховатися чудова особистість. Навіть розумна людина може заїкатися, соромитися і тому справити погане перше враження. Хтось просто не звертає уваги на те, як він говорить. У результаті його мова кишить словами-паразитами: «блін», «кошмар», «тіпа», «це саме», «як би», «ось». А хтось навмисне лається або говорить примітивно, щоб здатися «крутим» або «своїм» у компанії. Може, ця людина насправді краще, ніж здається. Але люди навколо все одно встигають зробити про нього висновки – за його мовою.