Вправа 47 підготуй розповідь про подорож хлоп"ят

жили собі троє неразлучних друзів. 

а чи на полетіти нам у ракеті на місяць . запропонував олег. 

давайте спочатку ракету побудуємо сказав тарас.

і хлопці узялися за працю.у дітей получилася дуже гарна яскрава ракета. 

друзі залізли в кабіну і почали прошатися з іншими дітлахами. а малюки ім заздрили. так і полетіли хлопці на місяць.

Правильно розмовляти українською мовою досить складно. інколи чуєш з телеекранів так званий суржик, яким залюбки користуються деякі з наших політиків, і гірко стає. ці люди досягли високого становища в суспільстві, але вивчити державну мову чомусь не захо­тіли. мова — річ жива й мінлива. тому потрібно повсякчасно вдосконалювати своє мовлення, не засмічувати його словами-паразитами. у сучасному світі відбу­вається процес взаємозбагачення мов, який, на мій погляд, є органічним і неспинним.своє мовлення я намагаюся розвивати всебічно. на моєму столі зазвичай лежить книжка українською мо­вою. сьогодні це може бути “енеїда”, а завтра — “коб­зар” або “вишневі усмішки”, 3 цих невичерпних цілю­щих джерел я п’ю живу воду справжньої української мови. значення слів, які мені незрозумілими, я відшукую в словнику. чудова це справа — знаходити задоволення в довгому, прискіпливому читанні творів українських класиків! у нашій школі чимала увага приділяється розвитку мовлення учнів. на семінарах або факультативних занят­тях кожен має змогу виступити, удосконалюючи свої ораторські здібності. як на мене, виступ перед аудиторією вдос­коналює мовлення оратора в дуже значній мірі. дуже хо­рошою школою мовлення є також робота в шкільній га­зеті. коли пишеш кореспонденцію, треба бути дуже уваж­ним і послідовним, а крім того, обов’язково мати власну точку зору на описуване явище.я знаю, що дехто з моїх товаришів намагається навіть писати вірші й оповідання. оце школа так школа, особливо коли тебе підтримує хтось із більш дорослих і розумних людей! на жаль, я поки не наважуюсь писати вірші або оповідання. а ось повчитись у тих, хто робить це зі справ­жньою майстерністю, я згодився б. яку мету має розвиток мовлення, особливо самостійна частина цього процесу? ми опановуємо найкращу у світі мову, якою говорили наші діди й прадіди, але не тільки це. коли вдосконалюється мова людини, морально зростає і робиться більш зрілою сама людина. ось це можна і вва­жати провідною метою індивідуального розвитку мовлен­ня, який, на мій погляд, конче потрібний кожному школяреві в нашій україні.

Людина, яка залишила цю цитату, сама була майстром слова, і, як на мене, інакше вважати і не могла. хтось із подібних нам скаже: «ми те, що ми їмо», хтось - «скажи мені хто твій друг (читай ), і я скажу хто ти». ніцше колись сказав: «людина – це канат…», а л.толстой порівняв людину з дробом. є також думка, що людина – це сам бог. з ким і чим за багатовікову історію людства тільки не порівнювали людину! і з кожним із цих порівнянь, по суті, можна погодитися. поет і публіцист октавіо пас порівняв нас зі словом. що тут скажеш…   словами ми виражаємо наші мрії, бажання, погляди на життя, те чим ми керуємося під час прийняття рішень і те, до чого прагнемо. найчастіше словами ми виказуємо свою любов або неприязнь до інших, передаємо всю палітру наших емоцій, у словах вміщуємо всі конкретні й абстрактні поняття з нашого буття.   словом можна вбити і відродити до життя. в євангелії   сказано: «на початку було слово, а слово в бога було, і бог було слово…». то може це просто : якщо бог – це слово, а людина – бог, то чому б людині не бути словом? (вибач, якщо дуже накрутила : )