Що означає прислівя золота клітка соловя не ті

Рідний дім і спілкування з рідними людьми набагато цінныше ніж гроші ніж то чим тебе заманюють.

Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу. А я думаю, що це абсурд.
Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.
Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.

Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.

На мою думку миролюбність , прихильність , доброта – ці високі людські якості вважалися надзвичайно цінними з глибокої давнини і в усі часи. І навіть у наші дні , коли у світі , здається , правлять всепоглинаюча агресія і жадібність , добро , все ж існує , і ця свідомість зігріває душі тих , хто цілком відкритий моральним цінностям , хто прагне до кращого і не сприймає для себе іншого кредо , ніж честь , гідність і благородство.

 Однак не даремно стверджували стародавні , що до кожного вчинку людини прикріплено дзеркало , і злість неодмінно обернеться злістю , а добрі діяння завжди повернуться  добром.

Я вважаю що , цей постулат не можна зрозуміти занадто буквально , очікуючи , що хороший вчинок повинен повернутися негайно . Насправді ж очікування добра у відповідь на добро – не є прагнення егоїстичне , його не можна сприймати як якусь угоду з вищими силами , прагнучи здійснити добрий вчинок лише в надії на щедру нагороду.

Мені хотілося щоб, доброта ніколи не покидала людину , щоб її життя було зігріте теплим і гідним ставленням оточуючих людей , треба навчитися робити добро просто так , без будь-якої надії на подяку , з найчистішими і безкорисливими намірами , створивши свій власний б життя і думок . До тому , хто жадає до дати мудру пораду або просто вислухати і зрозуміти іншого – справжнє призначення людини, що живе в соціумі.

Отже , можна дійти висновку щоб дії людини носили лише позитивний і творчий характер , були спрямовані на до нужденним , треба думати лише про хороше, направляти свої думки в потрібне русло , намагатися огороджувати свій розум від жадібних і злісних помислів , і тоді звичка робити навколишньому світу добро стане другою натурою , і лише таке життя можна назвати справжнім духовним життям.