Слова з двома суффіксами коренем і закінченням

Світоглядні уявлення

Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.

ответ: 6-8 березня у марійському духовному центрі, що у зарваниці, за організації комісії угкц у справах родини відбувся   семінар у напрямку «душпастерства чоловіків». участь у семінарі взяли, як голови єпархіальних комісій родини так і миряни, які виявили свою зацікавленість у праці над даним напрямком.

о. тарас бабій, працівник інституту родини та подружнього життя, який значний період життя присвятив вивченню   ролі чоловіка опираючись на вчення   павла євдокимова, доктора філософії та богослов`я, разом із   учасники семінару шукали відповіді на запитання: хто такий чоловік? чому сьогодні чоловіки все менше стають   чоловіками? що таке релятивізм та фемінізм і як це стосується чоловіка? пошук чоловічої ідентичності та архетипу. одним із свідчень та поштовхом для учасників   став представлений о. тарасом відео- ролик ,у якому джанна джессен, відомий американський   християнський оратор, активістка напрямку за збереження життя, людина яка народилась в наслідок солевого аборту, у своєму зверненні у парламентарії промовила до чоловіків :

чоловіки! ви створенні для величності,для того щоб бути чоловіками, я вже надто виснажилась   робити вашу ! та подумайте для якої величності ви створенні ,для своєї величності чи величності божої?

чоловіки я надто втомилась робити вашу роботу сказала джанна і тут   аналізуючи роль чоловіка та жінки у теперішньому суспільстві ми спостерігаємо руйнівні зміни   де жінка бере на себе обов’язки чоловіка а чоловік перебирає на себе більш жіночні   риси поведінки.

то яким все таки   мав би   бути архетип чоловіка у християнському середовищі, перше що спадає на думку християнина це ісус христос, і тут у творах п. євдокімова знаходимо слова, що христос є універсальним архетипом людськості. він є другим , який вміщає в собі все, як перший до народження єви, який поєднював в собі чоловічість і жіночість без роздільності. якщо не христос тоді хто?

шукаючи відповідь пошуку чоловічого архетипу о. тарас пригадав нам уривок від матвія 11: 7-9 «як вони ж відійшли, ісус про івана почав говорити народові: на що ви ходили в пустиню дивитися? чи на очерет, що вітер гойдає його? та на що ви дивитись ходили? може на чоловіка, у м’які шати одягненого? адже ті, хто носить м’яке, по палатах царських. по що ж ви ходили? може бачити пророка? так, кажу вам, навіть більш, як пророка». іван хреститель є той хто готує дороги господеві, той хто здобуває царство небесне силою. чи може саме предтеча є тим архетипом чоловіка?

підсумовуючи спільні напрацювання о.тарас наголосив, кожний чоловік покликаний вирівнювати дороги господеві, кожний на своєму місці повинен готувати дороги господеві.   чоловік, який віддаляється від правди губить і свою природу.по завершенні плідної праці у якій   активні групи учасників   розробили систему почергових кроків у програмі плекання в чоловіка чоловічості, мали змогу почути свідчення учасників в аспекті проходження цього семінару, одне з яких звучало: «запаливши власне світло свічки ми не можемо запалити ним усіх навколо,тому що таким чином вони згорять,ми лише можемо їм віднайти це світло в

объяснение: