Твір на тему , , що гірше один великий гріх чи безлич маленькіх ідскажіть будь ласка

гріх це-дуже погано.якщо в людини є совість то вона буде її мучати.один великий гріх,або багато малих не має значення все одно це погано.не робити поганих речей,а навпаки треба робити гарні.

одного разу зі мною сталось дивне непорозуміння. це був зовсім звичайний літній день. я спочатку побачив хлопців, які досхочу потішалися над смішним чоловічком і над його смішною промовою. від природи, я людина допитлива, тому і вирішив дізнатися, що ж там сталось.одягнений він був у щось на зразок скафандра, який сяяв і переливався металевим блиском, немов зірка з новорічної ялинки. його фігурку можна було б назвати стрункою, якби кишені не стовбурчились б від захованих в них бозна-яких цікавих штучок.  через каламутне скло шолома було видно, як чоловічок, відчайдушно кривляючись, ворушить губами. схоже, йому було душно в цьому незручному вбранні, але він терпів.  на грудях у крихітного космонавта висіла блискуча як і скафандр, металева коробка. потім я зрозумів, що то був перекладач.

я підійшов ближче. і сказав:

- не дуже-то тямовитий у тебе костюм!

крихітка-космонавт відповів:

- нашій цивілізації так не здається.

я вирішив запитати:

- а де ця ваша цивілізація? - о, дуже далеко! я не знаю, як ви називаєте цю зірку. - відповів космонавт, вказуючи блискучою рукавичкою в небо.але там не було ніякої іншої зірки, крім ласкаво сяючого сонця.- а як ти сюди потрапив?  

- мій космічний корабель вийшов зладу. ходімо, я тобі його покажу.

спочатку я мав сумніви. але коли я побачив цей дивний пристрій - вони зникли. це була не дуже велика посудина з безліччю кольорових вогників.   я хотів детальніше одивитися цей корабель, але коли доторкнувся до нього, то мне вдарило струмом. у голові запаморочилось і я впав. а коли відкрив очі, навколо не було нічого дивного. друзі звичайно не повірили мені, коли я їм розповів про цей випадок. але ж ви вірите?

всі ми – дуже різні, тому кожен з нас поводиться по-різному, залежачи від свого виховання, світогляду, характеру, , тощо. саме тому вчинки людей бувають, згідно до суспільно-моральних норм, як добрими, так і поганими. є люди виховані, освічені, добрі душею, тож вони намагаються завжди робити по совісті та творити добро. вони  намагаються бідним, знедоленим, завжди озираються навколо себе, шукаючи на тих, хто потребує . я намагаюся бути саме такою людиною і оточувати себе такими людьми, адже, як-то кажуть у народі: «скажи мені, хто твій друг, і я скажу – хто є ти».

але бувають і інші люди. душа їх бідна, черства, бо немає в ній милосердя та співчуття. вони не подадуть бідному, якщо навіть дуже багаті, або пройдуть повз знедоленого, навіть не глянувши на нього. я намагаюся сторонитися таких людей, адже вони можуть і зрадити, і розкрити твою таємницю, і обмовити тебе, збрехати, і навіть образити. з такими злими і брехливими людьми краще не спілкуватися, бо й сам станеш таким.

але, на щастя, добрих людей у нашому світі більше. є навіть і такі, яких можна назвати спрвжніми героями, які здатні на подвиги. подвиг, у моєму розумінні, - це дія, що потребує надзвичайного напруження фізичних сил, самопожертви, ризику для життя. в історії кожного народу є багато прикладів подвигів заради свободи рідної землі та людей, що на ній проживають. наприклад, це подвиг наших солдат у часи другої світової війни, адже ці люди ризикували своїм життям та здоров’ям заради нашої свободи.