Скласти діалог на тему"а ти підготувався? "

- прівт, як ся маєш?

- привіт. ніби не погано. щоправда, втомився трохи.

- чому це ти? невже марафон бігав?

- та де там. вчора весь вечір є завдання виконував.

- і що ж ти таке тяжке робив?

- та от на сьгодні діалог треба було скласти, а ідеї ніяк в голову не лізли. ледь додумався. а ти підготувався?

- от халепа, я зовсім забув про цей діалог. що ж тепер робити?

- уявлення не напевно сьогодні не твій день.

- так, двійки не

“мені сорочку мама вишивала, неначе долю хрестиком вела…” – цими словами починається текст відомої української пісні, якою оспівана любов до чи не найбільшої народної цінності нашого народу, яка дісталась нам у спадщину від наших предків.

вишита сорочка – це щось святе, духовне, сокровенне. перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. у вишиванках наші пращури різними кольорами та візерунками вчились зашифровувати добру долю, щастя, радість, любов, багатство… матері вишивали дітям сорочки, аби їх майбутнє було світлим та безтурботним. кожна дів­чина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові.

вишиваний одяг носили і у будень, і у свята.   найкращі сорочки тримали, звісно, “до виходу”.

талановиті вишивальниці перешивали орнаменти із бабусиних скринь, часто змагаючись між собою – хто ж справить собі кращу до найближчого свята, а згодом гордо хизувались своїми неповторними шедеврами на святкових храмових літургіях. наші бабусі знали чимало секретів давнього ремесла. в україні є близько сотні “вишивальних технік”!

1. білими нитками шитий (шитий – дієприкметник)

та все було якесь надумане, білими нитками шите.

2. не бачити смаленого вовка (смаленого – дієприкметник)

– ви ще не бачили смаленого вовка,– супиться чигирич.– бач, їм коржі не вгодили.

3. дивитися, як загнаний вовк (загнаний – дієприкметник)

мурашко був схожий на загнаного вовка. оглядався на всі боки, нізвідки не чекаючи .

4. не бачити смаленого вовка (смаленого – дієприкметник)

ці, знатні, тільки вершки й п’ють, смаленого вовка не бачили, зуби скалити навчились, а спробували б, як то воно голодних корів учити ходити в ярмі.

5. під лежачий камінь вода не тече (лежачий – дієприкметник)

це повідомлення подіяло на робітників ферми куди більше, ніж пусті , бо люди зрозуміли, що якщо вони добре працюватимуть, то щось зароблять, отже, треба працювати якнайкраще, бо під лежачий камінь вода не потече.