Написати твір-мініатюра на тему "тарасовими шляхами"

Тарас Шевченко Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, незламного духу, яка здобуласвітову славу. Увібравши в себе душу народу,Великий Кобзар піднісйого духовну велич ікрасу на небачену висоту, чим збагатив увесь світ. Торкаючись серцем Шевченківських творів, ми проймаємось їх ідеєю, тим самим зобов'язуємо себе до виконання поетових заповітів.

 

Ось і в суботу, 16 серпня, в продовження заходів, запланованих з нагоди 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка, від Липовецької загальноосвітньої школи№3 стартував 2 етап велопробігу "Тарасовими шляхами по Вінниччині". Очолив його наш історик краєзнавець, ініціатор багатьох гарних та змістовних заходів, дослідник подільських шляхів Шевченка Олександр Роговий.

Серед учасників велопробігу був також наш земляк, нині киянин,адміністратор Вікіпедії,Віктор Семенюк.

Учасників велопробігу привітала заступник міського голови Валентина Тращук і зупинилась на заходах, які передували цій події.

Це конкурс творчих робіт старшокласників загальноосвітніх шкіл"Свіча, запалена відсерця", читання поезій Шевченка у дошкільних установах, конкурс малюнків,“круглий стіл" “У кожній думі Кобзаря живе могуття України", проведення ярмарків із збору коштів на пам'ятник Кобзареві. Це підготовка до видання праць дослідника Олександра Рогового та кращих творів липовчан, учасниківта переможців конкурсутворчих робіт. Заступник директора загальноосвітньої школи №3 Руслан Побережець доповів, що школа подала клопотання на присвоєння їй звання ім. Тараса Шевченка. З хвилюванням виступив Віктор Семенюк, розповівши про моральні цінності, які із раннього дитинства черпав із Кобзаревих творів. У Попівці в будинку культури з цікавістю оглянули Шевченкову світлицю і портрет Кобзаря, роботи місцевого художника Івана Шкуропата, у Іваньківській школі — фреску нашого художника Василя Дегтярьова "Думи мої думи .

.У кожного з нас одна єдина Батьківщина. По-перше, це те місце, де ми народилися і виросли, яке не раз і не двічі ми проміряли своїми кроками. По-друге, Батьківщина – це наша рідна країна. Батьківщину змінити не можна, як не можна змінити своїх батьків, тих, хто дав нам життя. І я вважаю, що де людина народилася, там вона повинна прожити своє життя і пройти до кінця свій шлях. Для мене Батьківщиною є моя рідна Україна.Я дуже люблю свою країну попри те, що, може, для кого десь і краще. Я впевнений, що для справжнього українця не може бути ніде краще, ніж на рідній землі. І кожен з нас може створити для себе та своїх близьких такі умови існування, які нічим не гірші від умов у інших країнах. Та цим не варто обмежуватися, треба прагнути до того, щоб життя постійно покращувалося для усіх наших співвітчизників.

Была Зима. Приближался Новы Год. Дети решили приготовить родителям сюрприз. Они сварили им вкусную кашу.
Д- Ох, какая вкусная каша!
Д- Паша и Полина сходите в лес за елкой!
П и П- Хорошо. Мы побежали всем до встречи!
Д.- Пока возвращайтесь скорей!
Д- Так нам необходимо волшебное чудо!
Д- Да! Ведь без него Новый Год не наступит!
И тут появляется снегурочка!
Д- Здравствуй снегурочка а как ты здесь оказалась!?
С- Вы подумали о чуде и вот я здесь! Ведь под Новый Год исполняются все мечты и желания!
Д- Здорово! Вот Родители удивятся!
Д- Осталось только дождаться Пашу и Полину. Они должны принести из леса елку!
Д- Снегурочка! А расскажи нам как готовятся к Новому Году в сказочном лесу!?
С- Конечно! Сейчас покажу и расскажу!