Без навчання протягом усього життя в сучасному світі не обійтись, адже будь-яка освічена людина має володіти чималим багажем знань. Причому дуже важливо цей багаж постійно оновлювати, інакше важко буде наздогнати стрімкий перебіг життя. А відстати від нього – означає бути неконкурентоспроможним на ринку праці, втратити можливість одержати бажану роботу. Вирішити цю й багато інших проблем до дистанційне навчання.
Про плюси й мінуси цього різновиду навчання нам розповіла директор Українського інституту інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ” Інна Геннадіївна Малюкова . Окрім власне переліку плюсів і мінусів, ми по директора цього інституту дати визначення терміну “дистанційне навчання” й розповісти про історію його запровадження в КПІ. Ось про що ми дізнались:
“Дистанційне навчання – це добре організована й контрольована самоосвіта з використанням комп’ютерної техніки й комунікаційних мереж. У світі такий різновид навчання набув поширення досить давно, проте в Україні він існує років 10. Що стосується НТУУ “КПІ”, то вперше таку форму освіти тут було запроваджено в 2001 році в новоствореному Українському центрі дистанційної освіти. З грудня 2004 року Центр було реорганізовано в Український інститут інформаційних технологій в освіті при НТУУ “КПІ”.
Дехто уявляє інформаційні ресурси дистанційного навчання, як сукупність відсканованих підручників, розміщених в Інтернеті, які потрібно прочитати, а потім переказати. Але це далеко не так. Звичайно, якісно створені мультимедійні підручники є частиною ресурсу дистанційного навчання, проте головний його аспект – це постійне інтерактивне спілкування студента з викладачем (у форумі, через електронну пошту чи програму SKYPE). В нашому інституті для навчання студентів використовується як Інтернет, так і локальна університетська, а також освітня мережа URAN. Не менш важливою складовою дистанційного навчання є спілкування студентів між собою: виконання завдань у групах, проведення семінарів та дискусій у режимі он-лайн. Без усіх цих інтерактивних форм навчання й спілкування процес вивчення курсу на відстані стає статичним і недостатньо ефективним
Объяснение:
1. Прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: відтепер, забагато, задовго, занадто, навічно, назовсім, невтямки, негаразд, отак.
2. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, вбік, ввечері, вголос, вгору, вдень, взимку, вкупі, спочатку, убік, убрід, увіч, угорі, удень, узнаки, нагору (але: на-гора).
3. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: віддавна, востаннє, вручну, допізна, завидна, замолоду, заново, згарячу, злегка, нарізно, нашвидку, помалу, сповна.
4. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вперше, вдруге, втретє, надвоє, начетверо удвох, водно, поодинці, спершу.
5. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що .
6. Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, завчасу, знадвору, навкруги, нав навсправжки, навстіж, напоготові, позавчора, позаторік, спідлоба.
7. Складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, мимохідь, мимохіть, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, повсякчас, тимчасово, чимдуж.
8. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, аніскільки, анітрохи, дедалі, деінде, чимало; щовечора, але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що .
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1550 року на чолі запорозьких козаків , та прозваний байдою князь дмитро вишневецьких за 14 років гетьманування він зміцнив козаччину , почав будувати укріплення на острові хортиця.на початку гетьманування байди самійлу кілкі було десь років 20, між козаками він зажив такої пошани, що скоро після загибелі байди запорожці обрали його кошовим отаманом, а далі і гетьманом . з метою визволення невольників самійло кішка взявся до будування морських чайок , запорозькі чайки робилися у 10 сажнів завдовжки, та близько 1 сажня завширшки, днище видовбувалося з товстої липи. до днища прикріплювалися дубові ребра, на ребрах дерев’яними кілками набивалися товсті дубові дошки, на обох кінцях чайки з дощок вибудовувалися горища і підлога, під час походів зберігали зброю та харчі. посередині чайки прироблявся станок для щогли на 1 вітрило, готову чайку конопатили клоччям та дьогтем . потім уздовж усього човна прив’язували товсті в’язанки очерету, щоб чайка не пірнула під воду, якби навіть її залило хвилею з обох боків чайки прироблялися улоговини для 15 – 20 весел, одна така чайка підіймала по 40-60 козаків. на таких човнах запорожці під проводом гетьмана самійла кішки розпочали свої перші морські походи. під час одного з походів кішка опинився в турецький неволі, він був прикутий на галері до невольницької лави 26 років, не бачив нічого крім води і неба . та неволя не вбила у серці самійла кішки ні любові до рідного краю, ні козацького завзяття, він врятувався сам, ще й товаришів своїх визволив. про цю подію розповідає одна з народних дум .