Виступ в теле- чи радіопередачі для старшокласників. виступ публіцистичного характеру на тему "ким і яким бути? "

  кто-то может сказать: да еще рано об этом задумываться, многое еще изменится, о многом еще можно помечтать. я не согласен с этим.        выбирая профессию, человек планирует всю свою последующую жизнь. конечно, профессию можно сменить, но это часто связано с потерей времени, стрессом, житейскими неурядицами. куда лучше, когда любимая профессия выбрана и освоена раз и навсегда. человек, полностью себя ей, может рассчитывать на материальную стабильность и успех в жизни.        современное общество изменило свои требования к работающему, независимо от его профессии. если каких-нибудь двадцать лет назад достаточно было просто посещать свое рабочее место, выполняя не слишком обременительные обязанности, то сегодня все по-другому. необходимо проявлять не только профессионализм, дисциплинированность и аккуратность, но и умение четко и быстро реагировать на изменение ситуации, просчитывать возможные варианты действий и многое другое. здесь огромную оказывает владение персональным компьютером: практически каждому, кто хочет достичь успеха в профессиональной сфере, необходимо знание начатков информатики. выбирая свою будущую профессию, нужно помнить и об этом.        но не только деловитость и профессионализм делают работника ценным и нужным. важны еще и человеческие качества: коммуникабельность, вежливость, доброта, милосердие. человек, наделенный этими качествами, не рискует потерять себя в потоке ежедневных деловых обязанностей, утратить свою индивидуальность, неповторимость. ведь работа — это не бремя, а лишь обязанность современного человека. и, выбирая будущую профессию, нужно твердо помнить: ошибка здесь нежелательна.

друг — людина, котра підтримає в тяжку хвилину й порадіє в моменти успіху. це хлопчик чи дівчинка, які завжди скажуть правду, не будуть лукавити. я впевнений, справжній друг має бути в кожного. дуже весело, цікаво проводити час з близькою людиною.

у мене є справжній друг. його звати артем, він мій однокласник. ми познайомилися в школі. у першому класі ми зустрілися, і дружба збереглася до сьогодні, сподіваюся, що так буде й далі. я впевнений, що артем завжди зрозуміє, підтримає мене, дасть пораду. я ніколи не помічав, щоб цей хлопчик заздрив мені чи говорив неправду. я в будь-яку хвилину можу покластися на свого друга. артем завжди є мені, він навіть залишає всі свої справи й приділяє увагу мені, коли це необхідно. він завжди говорить мені нехай гірку, але правду.

я думаю, що в друзів інтереси та погляди на життя майже схожі. мені дуже подобається, що наші з артемом смаки збігаються. нам подобається грати в футбол, а «динамо» — наша улюблена команда, адже ми патріоти нашої україни. обожнюю слухати улюблену музику, дивитися бойовики, а іноді навіть драми разом з артемом. він завжди може порадити новий гарний гурт чи цікавий серіал. артем — справжній друг. думаю, ми розвиваємо один одного. артем відкрив для мене дуже рухливий вид спорту — теніс, а я порадив своєму другу гарну книжку пригодницького жанру.

я думаю, що в дружбі має бути взаємність. це означає один одному, не кидати у важких ситуаціях. дружба, як на мене, не може бути для вигоди. це страшно, коли людина розуміє, що нею лише користуються. той, хто має «друга» лише задля власної вигоди, не може вважатися розумним, мудрим і чесним. лише зла людина зможе використовувати когось заради досягнення власної мети, наприклад.

отже, справжній друг має бути відкритим, чесним, справедливим, щедрим. саме така людина ніколи не покине у важку хвилину, зрозуміє, дасть пораду, щиро порадіє. у житті бувають різні ситуації, тому завжди підтримка з боку друга буде важливою.

Ядуже люблю море. воно ніколи не буває одноманітним, нецікавим, бо щодня, навіть щохвилини воно різне. таємниче, мінливе, неосяжне — воно хвилює душу, не залишає байдужим серце. одного дня воно тихе й спокійне, наче велике дзеркало, холодне й прозоре. сонячні промінчики, пронизуючи солону воду, сягають дна, лагідно торкаються золотавого піску та яскравих сяючих мушлей, гладеньких камінців та зеленуватих водоростей, ловлять маленьких спритних рибок, що зграйками весело бавляться біля берега. наступного дня все раптом змінюється. налетить поривчастий вітер і погонить хвилі до берега. вода стає каламутно-зеленою, іноді — темно-синьою, а одного разу я бачив навіть вражаюче чорну. не видно більше ані риб, ані мушлей, ані піску: є тільки шалені хвилі, які з силою б'ються в прибережний пісок. тоді ми з батьками сидимо на березі та можемо тільки спостерігати за силою моря. хоча навіть у такі моменти море видається мені дивовижним. я думаю, що воно велетень, з яким я можу позмагатися, і я в море камінці або голосно кричу. але перемога завжди дістається йому, морю. воно глушить мій голос і відкидає мій камінець на берег. іноді мені здається, що я можу дивитись на море безкінечно.