Твір на тему " що є цінністю для людини? "

В існуванні людства дуже важливі абстрактні загальнолюдські цінності. Їх роль і функція обумовлена ​​тим, що людство завжди розвивалося, не стояло на місці, і було успішно в своєму розвитку. Якщо згадати історію, можна констатувати, що навіть життя людини не завжди було цінністю. Раніше на планеті існували країни з рабовласницьким ладом, де такі ж живі люди взагалі не мали ніяких прав. На щастя, зараз все змінилося, це сталося саме завдяки розвитку людських цінностей. Всього цінностей існує багато, хотілося б розповісти про найбільш важливі з них. Найважливішою, звичайно, є цінність людського життя. Ніщо і ніхто не має права забирати в людини життя. На жаль, далеко не всі країни згодні з цим твердженням. Навіть Сполучені Штати Америки, які вважаються однією з найбільш демократичних країн у світі, все ще застосовують смертну кару до деяких злочинців, тим самим нівелюючи цінність людського життя. Проте, думається, що рано чи пізно вони відмовляться від такого виду покарання. Важливою цінністю є здоров’я людини. Відсутність міцного здоров’я завжди пов’язана з великими стражданнями і болем, тому суспільство визнає здоров’я цінністю і прагне забезпечити його якісну охорону. Можливість працювати і отримувати за це гідну винагороду теж можна відносити до істотних людських цінностей. Більш того, оплачувана праця не тільки дозволяє людині харчуватися і задовольняти свої потреби, вона ще й дає настільки необхідне людині відчуття потрібності в цьому житті. Це відчуття також доповнюється відчуттям потрібності в сім’ї. Сім’я – велика цінність практично для кожного. У людини є невід’ємна потреба в продовженні свого роду, тому вона хоче не тільки прожити своє життя, але й побачити своє продовження в дітях.

Твір «Осінній день»
Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. Блакитне небо повністю затягується сірими хмарами, так що й сонця не видно. Десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло.
В осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. Дерева, квіти, будинки - все має приглушений колір, фарби ніби меркнуть. Квіти закривають свої бутони. У таку погоду ніщо не відкидає тінь, тому і здається одноманітним. Сірий асфальт, сірі стіни, сіре небо. Часто в похмуру погоду псується настрій, з'являється легкий смуток.
Та з іншого боку, похмурий осінній день сповнений і особливої краси, спокою та гармонії. Сонце не ріже очі, не блищить поверхня води. Все стримане й неяскраве. Якщо немає вітру та дощу, то гуляти в осінній день дуже приємно. Осінні вбрання дерев радують око та прикрашають пейзаж навколо. Не жарко, тому можна довго ходити по осінніх вулицях, не відчуваючи втоми. Головне, зберігати добрий та сонячний настрій в душі.

Є на світі дивовижний птах — Стрепет. Він співає... чим, як ви думаєте, діти? Він співає крилом. Має він у своєму крилі особливу співучу пір'їнку. Летить Стрепет, і коли захочеться йому співати, то розправляє крила так, що співуча пір'їнка висувається і настроюється на спів. Лунає тонкий свист. Схожий він і на звучання найтоншої струни, коли по ній водити смичком, і на пісню вітру в тонкій стеблині очерету.
Та ось трапилось лихо. Загубив Стрепет співучу пір'їнку. Випала вона й упала на землю. Захотілось Стрепетові поспівати, а співучої пір'їнки немає.
Маленький Сергійко знайшов на землі співучу пір'їнку Стрепета, підняв її, побіг — і пір'їнка заспівала.
Почув Стрепет спів своєї пір'їнки, прилетів до хлопчика й просить:
— Хлопчику, віддай мою співучу пір'їнку. Я не можу жити без пісні.
Повернув Сергійко Стрепетові співучу пір'їнку.
Багато років прожив на світі чоловік, що виріс з маленького Сергійка. Часто він згадував Стрепета, думав: «У кожної людини є своя співуча пір'їнка. Нещасливий той, у кого такої пір'їнки немає ».

воно?