Опис троянди по украинскому бистрее

Вона була дуже гарна і чарувала своїм кольором.Її пелюстки так ніжно звисали і начебто мовили :Ми найкращі!Вона сподобалась мені на все життя.Я приводив друзів до неї і показував мою троянду,їм вона дуже подобюалась.

Популярність пісні Семена Климовського «Їхав козак за Дунай» безпрецедентна. Її співали вже в середині вісімнадцятого століття. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.

У добу романтизму було написано інші тексти, які виконували на мелодію «їхав козак за Дунай». Митці створювали нові варіації на тему української пісні. Це арія Лести в однойменній опері віденського композитора Кауера, опера Кавоса «Козак-віршувальник», вірш Пушкіна «Козак», Варіації для скрипки з оркестром Аляб’єва… 1860 року історик Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі».

1808 року в Чорному лісі під Баден-Баденом місцева знать влаштувала «садове свято», у якому брали участь і гості з Росії. На святі був присутній композитор Христоф Тідге, який, почувши пісню про розлуку козака й дівчини, переробив твір. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним скарбом.

За обробку пісні «їхав козак за Дунай» узявся сам Бетховен! Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрій Розумовський мав глибокі почуття до землі й культури своїх предків. Пам’ять про Батурин жила в цій родині. Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «їхав козак за Дунай» оновилася: голос виконавця зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам.

Чи міг уявити Семен Климовський, що доля виявиться такою прихильною до його пісні, яка облетить усі материки, потрапить до німецького фольклору, що її співатимуть навіть американські ковбої?

Мого кота звати Аіша. Вона великий, пухнастий, вогненно-рудий, тільки мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. Очі великі, зелені, ввечері вони горять, мов ліхтарі, зеленим вогнем.Аіша гордо піднімає вгору пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. Мій домашній улюбленець добрий і лагідний, але не дуже любить, коли смикають за вуха чи хвіст. Тоді кіт ображено повертає голову, прищулює вуха й припадає до підлоги. Може навіть дряпнути. Аіша їсть усе, але найбільше полюбляє молоко і м’ясо. Я часто наливаю в тарілочку молока і пригощаю його. Кіт голосно мурчить, треться об ноги, ніби дякує за увагу до нього. А ще він завжди з нетерпінням чекає, коли мій тато приносить з риболовлі свіжої рибки. Тоді він миттєво опиняється біля рюкзака і намагається лапою прискорити процес діставання рибки. Аіша дуже охайна. Після сніданку вона довго і старанно миє мордочку, вуха, шию. Я дуже люблю свого котика.